Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання.

(1) Ми не можемо уявити рідну землю без пісень.
(2) А їх у нас, на думку вчених, понад триста тисяч.
(3) Сірим було б життя без колядок і щедрівок, без різдвяних вертепів, великодніх веснянок, купальського хороводу.
(4) Це те, що ми називаємо усною народною творчістю.
(5) Без неї ми не могли б відчути силу таланту свого народу (За Р. Братунем).

1. Вставне слово(сполучення слів) є в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г п’ятому
2. Однорідні додатки є в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г п’ятому

3.Вставні слова звичайно, безумовно,дійсно вживають у мовленні для того, щоб передати

А радість
Б впевненість
В невпевненість
Г жаль, тривогу

4.Тире після однорідних членів речення треба поставити в реченні

А Радощі і чорну днину все я з вами розділю(П. Тичина).

Б І тихе щастя, і земне тепло приходять неквапливо у село(М. Боровко).
В Блукає вечір таємниче і заглядає у вікно ( А. Матвійчук).
Г Трудився лютий до світанку і заморозив геть ставок ( Н. Забіла).

5. Потребує редагування речення
А Учні нашого класу провели канікули весело і різноманітно.

Б У Сергія в акваріумі вже рік живуть золоті рибки.
В Після обіду сестричка помила чашки, тарілки, виделки.

Г На присадибній ділянці ростуть картопля й овочі.

6.Складним є речення

А Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях( Д. Павличко).

Б А вітер дме постійно, далеко розносить стигле насіння дерев і трав( К. Ушинський).

В Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки вночі покрились листям(Ю. Збанацький).

Г Мати перша навчила мене любити роси, любисток, м’яту і калину( М, Стельмах).

7. Неправильно оформлено пряму мову в реченнях:

А" Коли відбудеться свято" - запитала мама.

Б Бабуся промовила - "Схоже, завтра буде дощ".

В "Я вже йду!" - вигукнула сестра.

Г "Може, ще будуть теплі дні", - з надією сказав дідусь.

8. Кому перед виділеним сполучником треба поставити в реченні
А Велетенські хвилі набігали на берег (і) підмивали прибережні дерева та кущі
(М.Трублаїні).
Б Я пригорнусь до тебе піснею (і) яворами, золотими крильцями пшениці, тінявими яворами
(Д.Павличко).
В Налетів сильний і холодний вітер (і) зірвав останні листочки з берізки (Д. Поплавський).

Г Подорожні розбились на зграї (і) кожна пташка до рідних осель полетіла (Дніпрова Чайка).

9. Перебудуйте речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою


«Дідусю, а коли у вас день народження?»- запитала онучка.

10. Складіть розповідь «Мудрі батькові поради» з використанням речень, що містять пряму мову. Запишіть текст і поставте розділові знаки.

У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона.  Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.  Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор. Доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “Ласкаво в Щуро­град”. Автор говорить вустами головного персонажа: “Ми народ ліриків, а не воїнів. І вже тому приречені на загибель. Народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією.  Це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя. Зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті!”.

Подробнее - на -

Голос Духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких, по місцях неволі й сліз.

Неспокійний рух і боротьбу я бачив скрізь: у дубовій вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах, у болотній воді.

Згадка про рідну землю завжди: і в щасті, і в горі, і в хвилини сумнівів супроводить нас.

Наближення зими у всьому сердце чує: і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках.

І квіт, і зорі, і спалахи півонії, космічний гул, і мовчазний туман - усе довкруг в довершеній гармонії, звучить урочим ладом, як орган.

Объяснение: