Прочитайте текст і виконайте завдання 1─ 6.
[1] Для України Ніна Матвієнко більше ніж співачка. [2] Жоден артист не зрівнюється з нею в глибокій спорідненості з народом. [3] І річ не тільки в тім, що неповторний голос мисткині знають усі. [4] Вона зворушливо красива у своїй щира, відверта. [5] Артистка переконана в тому, що Бог дав їй талант, щоб через нього вона робила людей щасливими. [6] У найтяжчі для України часи Ніні Митрофанівна прагне дарувати людям частинку себе та своєї душі. [7] Кожна її пісня – чи то про матір, чи то про любов – додає сили, вселяє надію.
Завдання 1─ 8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь (0,5б.)
1. Стиль тексту
А художній Б розмовний
В публіцистичний Г науковий
2.За типом мовлення текст є
А описом з елементами розповіді
Б розповіддю з елементами роздуму
В розповіддю Г описом
3.Засобом міжфразового зв’язку 1 і 2 речення є
А синонім
Б спільнокореневе слово
В сполучник
Г займенник
4.Засобом міжфразового зв’язку 2 і 3 речення є
А синонім
Б спільнокореневе слово
В сполучник
Г займенник
5. У ССЦ речення поєднані
А ланцюжковим зв’язком
Б паралельним зв’язком
В ланцюжковим і паралельним
6. Тематичним реченням є
А 1 Б 3 В 4 Г 9
ми розуміємо, що кожній людині потрібні знання у повсякденному житті. Треба вміти читати, писати, рахувати. Сучасну людину оточує багато техніки не тільки на виробництві, але й у побуті. Потрібні знання, щоб розібратися у всьому різноманітті навколишнього світу.
Вчитися необхідно, щоб отримати гарні знання. Освічена людина відчуває себе впевнено, у неї багато друзів. У наш час, щоб отримати гарну роботу, необхідні глибокі і різносторонні знання, володіння іноземними мовами. Школа допомагає нам отримати основу знань, навчає культурі спілкування.
Я думаю, учитися потрібно для того, щоб стати необхідним багатьом. Адже з розумною, тобто з грамотною по-справжньому людиною, усі хочуть спілкуватися, дружити, проводити цікаво час. А я вважаю, що це щастя, коли поруч із тобою люди з різними характерами й звичками, різним життєвим досвідом і умінням.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому в 1864-1882 рр. як резиденція буковинських митрополитів за проектом відомого чеського архітектора Йосифа Главки. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель еклетичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.
1868 року ставиться питання в Буковинському сеймі про заснування юридичної академії в Чернівцях. А 1872 року депутат краю доктор Костянтин Томащук на засіданні від 28 листопада 1872 р. висунув і обґрунтував пропозицію про заснування в Чернівцях університету.
Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет - єдиний православний факультет в Австрійській імперії.
4 жовтня 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа.
Мав різні назви: імені Франца Йосифа (нім. Franz Josephs) у 1875–1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919–1940) і Чернівецький державний університет після 1940 року. З 1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.
Перший ректор — відомий учений і громадський діяч К. Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу науковці європейського та світового рівня: економіст Й. Шумпетер, юрист Г. Гросс, історик Р. Кайндль, славіст О. Калужняцький, мовознавець С. Смаль-Стоцький.
Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 році Університет до 1940 року вважався румунським вищим навчальним закладом.
У 1940 році після входження Північної Буковини до складу УРСР Університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання. У 1989 році Університетові присвоєно ім'я визначного буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році — надано статус національного.
Сьогодні в Університеті функціонує 2 інститути: Інститут біології, хімії та біоресурсів та Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук, 11 факультетів: географічний, економічний, іноземних мов, історії, політології та міжнародних відносин, архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва, педагогіки, психології та соціальної роботи, математики та інформатики, філологічний, філософсько-теологічний, факультет фізичної культури та здоров'я людини, юридичний; коледж. Діє кафедра військової підготовки.