Прочитайте текст і виконайте завдання 4—5 (розділові знаки пропущено). (1) По Гетьманському шляху вітер кружляв стовпи пилу а на півдні все ще
стояла багрово-червона імла пожарищ. (2) Подруги Меланії теж стали по міс-
цях шорстка гаряча гущавінь зашелестiла веселі соняшники дружно захитали-
ся в рядках по всій плантації. (3) Шмигнула біла при денному світлі блискавка
і грім розколов навислу громаду хмар. (4) Із надр її ринулась злива і вітер поніс
її косими хвилями на зав'ялі від спеки соняшники. (5) Дощ омолодив сіре від
пилу листя і ярові сходи яскраво заблистiли (За О. Гончаром).
4. Тире треба поставити в реченні
А 1
Б 2
в 3
г 4
д 5
5. Відношення послідовності є в реченні
А 1
Б 2
в 3
г 4
д 5
Зима – чарівна пора року. Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода та падає сніг. На вікнах з’являються вигадливі малюнки Коли все навкруги стає білим, здається, що ти потрапив у зимову казку. Взимку можна кататися на санках, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків.
Коли взимку надворі сильний мороз, то спочатку навіть не хочеться виходити з дому. Проте коли йдеш по засніженій вулиці, а сніг під ногами весело скрипить, на серці стає так радісно! Головне в таку погоду – не стояти довго на одному місці. Коли рухаєшся – ходиш, бігаєш, катаєшся на санках – замерзнути неможливо!
У січні ми відзначаємо найцікавіші свята – Новий рік та Різдво. У цей час збираються всі близькі та друзі, а мама готує смачні страви. Мені подобається, коли підчас зимових свят у вікнах усіх квартир мерехтять різнобарвні лампочки. Найприємніше в новорічних святах – дарувати та отримувати подарунки. Колись я вірив, що їх приносить Дід Мороз і писав йому листи. Проте й отримувати дарунки від батьків дуже цікаво!
Зима дарує нам багато краси та веселощів. Незважаючи на холоди, можна проводити час з користю для здоров’я, а також більше уваги приділити своїм близьким людям. А крім того, варто пам’ятати, що зима невічна і скоро прийде тепла весна
ответ:
объясненслово «флора» в значении «совокупность растений» впервые было использовано польским ботаником михалом боймом (1614–1659) в работе flora sinensis («флора китая»), вышедшей в вене в 1656 году.
титульный лист первого издания работы карла линнея flora lapponica (1737)
второй раз в этом значении слово «флора» было использовано великим шведским натуралистом карлом линнеем (1707–1778) в его работе flora lapponica («флора лапландии»), изданной в в 1737 году[2]. именно эта книга стала первой в жанре «флоры» в его современном понимании — то в есть в жанре обзорного труда, посвящённому растительному миру той или иной территории. flora lapponica представляет собой обзор растительного мира лапландии и содержит подробное описание 534 видов растений и грибов, из которых около ста были описаны впервые. принцип построения этой книги (вводные главы с информацией об описываемой местности и изучения её природы; раздел с описанием видов растений, в том числе, для каждого вида, — сведения о его морфологии, особенностях произрастания, таксономические данные и краткая информация об использовании растения; в конце книги — список ) оказался композиционно совершенным и стал использоваться и в других аналогичных сочинениях