Прочитайте текст. Виконайте завдання 4-6 до нього (1) Літературу можна зрівняти з могутніми пасмами гір. (2) Вражають і приголомшують вони нас своїми потужними кам, яними сплесками, рвуться до неба, немов грізний крик землi, виповнюють простір несамовитою і неповторною красою. (3) Здіймаючись своïми непохитни- ми валами, гори, ніби підкоряючись якійсь вивіреній силі, пильнують, що б не дати переви- шити себе, але безрадно завмирають перед видовищем кількох недосяжно високих вершин. (4) Може, таке порівняння занадто суб'єктивне, але воно щоразу зринає, коли постають перед тобою імена великих: Гомера, Данте, Шекспіра, Сервантеса, Ґете, Пушкіна, Шевченка, Фран- ка (За П. Загребельним). 4. Орфографічну помилку допущено в реченні Б 2 A1 5. Складний сполучник ужито в реченні A 1 Б 2 В 3 Г 4 1. Випишіть із тексту сполучники, укажіть їх вид, зазначте, що вони поєднують. B 3 Г 4 В
1\ «Мені легко було вийти на літературний шлях» - зазначила Леся Українка - «бо я з літературної родини походжу, але від того не менше кололи мене поетичні терни».
2\ «Весною дише від цих віршів...» - писав Іван Франко про твори Олександра Олеся. - «Майже кожен віршик так і проситься під ноти, має в собі мелодію».
3\ «А колегам моїм, письменникам і митцям, перекажіть, що немає вищої цікавішої теми для їхніх творів, як щастя» - просив Володимир Винниченко.
4\ «Музика, спів» - згадувала Ольга Кобилянська - «були одинокою насолодою для нас у маленькому гірському містечку».
5\ Іван Тобілевич зізнався - «Сцена - мій кумир, театр - священний храм для мене».
6\ Григорій Сковорода здивував його такими словами - «Скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця».
7\ «Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину» - говорив Михайло Коцюбинський - «але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?»
1. Ти спиш уже? А за старим повір’ям, у сні ростуть... Якби-то справді так! (В. Підпалий) 2. Тебе поранили-таки? Сідай-но! Голову твою хоч хусткою я обів’ю (М. Важан). 3. Слухай-бо! Який же коваль не ставить себе над іншими ковалями в світі? (Марко Вовчок) 4. А ходи-но, мед будемо брати (Ю. Збанацький). 5. О, якби-то вміти голубом злетіти та в житті догнати мрію голубу! (М. Ткач) 6. А от виписати новизну та велич, саме велич наших днів по-справжньому не так-то й просто (В. Козаченко). 7. Дедалі сніжинок густішало та густішало (В. Козаченко). 8. А Замриборщ аніскілечки не розсердився (М. Стельмах). 9. Та я вже знаю дещо (І. Цюпа). 10. Місяць повис над їхньою хатою срібною підковою, ніби прибив його хтось угорі на добро та на щастя (І. Цюпа). 11. Я давненько прийшов у село, та декуди заходив, і де про що довідався (І. Карпенко-Карий).