Прочитайте текст. Виконайте завдання до нього. 1. Звук летів знизу річки. 2. Лось звівся, тепер його постать чітко
вимальовувалась у досвітніх сутінках. 3. Він був великим звіром з широкими
грудьми, які легко здималися од дихання. 4. Роги нагадували осінній низькорослий
кущ, із якого обнеслолистя. (Є. Гуцало)
6.Укажіть речення, у котрому вжито присвійний займенник
А перше Б друге В третє Г четверте
7. Укажіть речення, у якому особовий займенник вжито у називному відмінку
А друге Б третє В перше Г четверте
8.У другому реченні займенник виконує синтаксичну роль
А підмета Б означення В додатка Г обставини
1.Квіти нашої землі – досить строкате товариство. 2.Є серед їхніх назв українські, цілком прозорі, і витлумачити їх не важко. 3.Щоправда, інколи пояснення назви може виявитися помилковим, хоч воно й буде схожим на істину.
4. Ось візьмемо наш пролісок. 5.Ви пам’ятаєте, як він проростає? 6. Його листочок, згорнутий у трубку, пролазить не лише через товщу торішнього листя, але й через снігову кірку, тому квітка спочатку звалася пролізок. 7. Вже пізніше назва змінилася на пролісок, бо ж люди почали повязувати її із словом ліс
2. Здавалося(вставне слово, яке не підкреслюється, дієсл), вітер(підмет,ім) ущух(присудок, дієсл). Речення розповідне, неокличне, просте, непоширене, ускладнене вставним словом.
3. Усе(підмет, займ) : кущі( підмет, ім), небо( підмет, ім) було обтягнуте( було-дієслово, обтягнуте- дієприкметник, дієсл) зимовою(означення, прикм) пеленою( додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними підметами.
4. Він(підмет, займ), схилившись над книгою(дієприслівниковий зворот або відокремлена обставина ; схилившись-дієприсл; над - прийм; книгою - ім), ретельно(обставина, присл) розв'язував(присудок, дієсл) задачі(додаток, ім). Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом(відокремленою обставиною).