Прочитайте текст. Випишіть із нього дієслова, визначте перехідність/ неперехідність, стан, синтаксичну роль. Утворіть усі часові форми дієслів. Бабуся завжди все робила мовчки. Здавалося, вона дослухалася до чужих думок. Так це чи не так, але чомусь їй завжди вдавалося розгадувати людські таємниці, тож вона подумки підбирала потрібний лік і завжди досягала мети: липовим медом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця; задобрювала варениками зі шкварками зголоднілу душу; омивала узваром із яблук брудні патьоки від внутрішніх сліз. І чимось таким ще заправляла бабуся всі свої страви, що всі негаразди забувалися вмить (Н. Гербіш).
ответ:
гроші – це різнокольорові папірці, які можуть полегшити або обтяжити життя кожної людини . так за них можна купити багато – від однієї хлібини до подорожі на марс. але за гроші не купити любов і щастя, здоров’я і повагу.
хіба це не саме важливе? з їхньою людина може забезпечити себе їжею, одягом, житлом, автомобілем, організувати свій відпочинок, постійно покращувати свій зовнішній вигляд, навчатися в кращих вузах. багато хто вирішує, що тільки гроші потрібні для життя, але це не так.
можливо нашим близьким і рідним потрібні не дорогі подарунки, а наша любов, підтримка. але за постійною занятістю ми цього можемо вчасно не помітити. треба зупинитись, озирнуться і побачити, який прекрасний світ навколо нас. і йому, щоб залишитись таким наші гроші не потрібні. вони мають бути для людини, а не людина для них. крім матеріального світу є також світ духовних цінностей. світ віри, доброти, любові та поваги до інших. і я вважаю,що ці два світи рівноцінні між собою. життя в суспільстві неможливе без грошей, але зосередитись тільки на них – це не правильно.
щастя за гроші не купиш. адже бути щасливим означає мати міцну, дружну родину, улюблену роботу, вірних друзів і звичайно ж головне – здоров’я.
ответ:
зараз школу можна назвати моєю другою домівкою. вона займає значне місце у моєму житті. саме школа здебільшого визначає мій розклад дня, те, чим я займаюся. саме у школі я зустрічаю друзів-однокласників, зі шкільних уроків узнаю багато нового та цікавого.
моя школа не нова, їй вже більше двадцяти п’яти років. це триповерхова світло-сіра будівля у формі прямокутника. молодші класи розміщені на першому та другому поверсі, а старшокласники вчаться на другому та третьому. класні кімнати в моїй школі просторі та світлі, з великими вікнами та зручними партами. стіни їх прикрашені квітами, вишитими рушниками, таблицями, портретами видатних учених.
объяснение: