Прочитайте текст. Знайдіть у реченнях омоформи,
омографи й омофони. Випишіть їх, розподіливши в три колонки.
Поставте наголоси.
І ви майнули гуртом – від криниці до криниці, від хати до хати. Та ще є
пам’ять про м’які весняні стежки, по яких літали босі ноги, є пам’ять... про світ
розмаїтий... Не уявляєш без чорнобривців ні цієї хати, змащеної білою глиною,
ні подвір’я, зарослого споришем, ні піщаної білої стежки, що захляло
згорнулась коло порога. Лебедями білими пливуть хати – пливуть через твої
спомини, через весни й осені, і ти й досі не перестаєш думати, що вони таки
могли злетіти, могли! Оксамитові квіти твого дитинства, твоєї юності, твоєї
дозрілості, – вони протягом усеньких твоїх років стоять на моріжку твоєї долі.
Стоять над шляхом три тополі, прислухаються до елегійних ноток вітерцю,
приглядаються до роздягнутого та розхристаного поля... (Є. Гуцало).

Відгук на прочитану книгу м.гоголя "тарас бульба"влітку я познайомився ще з одним творчим доробком м.гоголя , його повістю «тарас бульба» . у цьому творі   розповідається про ті часи , коли козаки захищали нашу неньку-україну від іноземних загарбників. повість дуже цікава і захоплююча. з неї можна багато дізнатись про середньовічне   козацтво. також побачити,які почуться виникають у двох закоханих-козака та паньскої дочки,заради якої молодий козак продав   свою  рідну батьківщину. мені сподобався цей твір   тим, що читаючи його,можна багато дізнатись про стражденну україну та її мужніх синів - захисників. мене цікавило ще й те , що автор   зображує сцени війни дуже насичено , зрозуміло творчо і цікаво.я ниби переносилась на поле битви і разом з козаками вступала   в поєдинок за волю нашого народу.я всім   рекомендую прочитати   повість "тарас бульба"   і хоч на довгу мить відчути себе нащадком козаків.

Якщо ви розрізняєте сполучники сурядності і сполучники підрядності, ви легко відрізните складнопідрядне і складносурядне речення. сполучники сурядності:* єднальні: і (й) , та (в значенні “і”), також, іі, ніі, так і, не ті а й; * протиставні: а, але, та (в значенні “але”), зате, проте, однак, все ж; * розділові: або, чи, або, чи, то, не не то, чи чи то. терміни єднальні, протиставні і розділові сполучники буквально вказують на тип відношень, який виражають ці слова. підрядні сполучники з’єднують частини складнопідрядних речень (головні та підрядні речення) : ярема гнувся, бо не знав, сіромаха, що виросли крила, що неба достане, коли полетить (т. шевченко) підрядні сполучники:* порівняльні: як, що, мов, мовби, мовбито, немов, немо, наче, неначе, неначе б, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто; * часові: як, перед тим як, після того як, як тільки, відтоді як, з тих пір як, тимчасом як, як тільки, тільки що; * причинові: бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки; * мети: щоб, для того щоб, задля того щоб, аби; * умови: якщо, якби, коли б, аби, раз; * допустові: хоч (хоча) , хай (нехай) , дарма що, незважаючи на те що;* наслідковий: так що.