Прочитайте уривок з новели «Купив хату» І. Горового та випишіть усі фразеологізми,пояснити лексичне значення. КУПИВ ХАТУ
Учора купив хату-глинянку. Кожен куток оглядаю. А тут уже й двері із самого ранку не зачиняються — одвідини за одвідинами. Не забарилася й сусідка Талька.
— А хазяїн уже й новиною милується? — питає.
У всяке діло суне кирпатого носа. Хто б яку хату не купив у селі — вона перша оглядачка.
— Думаю жити в ній, — відповідаю.
Талька зніяковіло:
— Хотіла й собі купити, та хіба за городянами поспі¬єш. Як сороки на здобич злітаються у село.
Аж розбігаються заздрісні очі. Хто ж їй забороняв ма¬ти швидші ноги за мене?
Досиділася (під боком живе) — сама й винувата.
— Де ви тоді були, коли продавалася? Могли б домо¬витися з чоловіком.
Талька зашарілася:
— Хіба не закрутишся біля хазяйства. Буває, не зна¬єш, що в селі робиться.
Куті меду передає.
Знаєте, а я ж не сама на танці захотіла. Мене мама записала. Вона вважає, що я замало рухаюся. Пхе, хай радіє, що я навідміну від однокласників книжки читаю, а не в телефоні зависаю. Але зараз ми не про це.
Отже, записали мене. Я спочатку протестувала. Одного разу й мовчанку(байкот) влаштовувала - нічого не до Промайнув рік, настав сьомий клас... Важко стало - уроків багато, а часу обмаль! Вирішили батьки, що досить з мене фізичної активності.
Я обурилась й кажу: "Дірку від бублика вам, а не мою відмову від танців!" А мати на це й нерозізлилася, тільки дивна така посмішка обличчя ковзнула, загадкова... Ну й вона далі дозволила ходити. А потім я вже й жити без танців не змогла. І на виступи їздила, і так вдома, і як гості прийдуть - завжди отримувала похвали.
Ось воно як дивно буває. Не хочеш, не хочеш, а потім, як полюбиш!
Ми прийняли необхідні заходи для покращення умов праці.
Чорнобильська катастрофа відгукується в моєму серці болем.
Мова йде про положення Кримінального кодексу.
Необхідно брати з нього приклад у вирішенні цих питань.
На конференції із завершальним словом виступив Іван (можна і Ваня) Слюсаренко.
Білети в театр Івана Франка "Украдене щастя" були дуже дорогими.
Ніна Володимирівна, чи вам повернули книжки, які я передав через Михайла Зленка?
(Незнаю це, але спробую змінити) Під час ювілейного вечора виступили відомі письменники і поети.
До телефону просять Миколу Іванченка, командуючого відділом інформатики.
Мова йде про найважливіше, що принаймі відіграє велику роль в нашому житті.
Відповідно до постанови ми зробили все на найвищому рівні.
Потрібно добре себе поводити в громадських місцях й всюди бути культурним (або можна "культурною людиною").