- Прочитайте уривок із повісті В. Близнеця «Женя і Синько». - Визначте типологічну будову тексту: доведіть, що в ньому поєднано різні типи мовлення.
Женя і Синько
Коли Женя виходила на балкон, їй видно було весь двір. Перед
їхніми вікнами стояла кочегарка – незграбна цегляна споруда з високою трубою чорною від диму. За кочегаркою стримів баштовий кран, а поряд поволі підіймалися стіни дев’ятиповерхового будинку, позираючи на сонце порожніми вікнами. На цьому майданчику, оточеному кочегаркою, купами цегли, а далі за горожею, і розкинувся їхній двір.
У дворі збереглися сліди колишніх стареньких особнячків – залишки дикого винограду, квітників, кілька фруктових дерев, струхлявілі парканчики, уже де-не-де повалені, з діромахами вибитих дошок.
У дальньому кутку, закриваючи двір од північних вітрів, стояв новий багатоповерховий будинок, облицьований білою плиткою. В тому будинку, на другому поверсі, проживав Андрій Кущолоб, тобто Бен.
З Беном Женя познайомилась давно, чи не з дитячих колясок. А у нього вдома побувала пізніше, коли вони разом ходили до школи. Уже не пригадує, по що її послала мати до Кущолобів. Здається, позичити ключа, ще закривати консервні банки. Не без деякого страху вона відправилась у сусідній будинок. Уже парадні двері свідчили, що тут проживає войовник-мілітарист: скло вибите, фанера порізана, стіни повидряпувані до рудої цеглі. Скрізь грізні написи.
Женя, тоді ще мала й простодушна, злякалася цих написів. А попереду було ще страшніше. Бенові двері – наче вхід у печеру розбійників. Чорний дерматин хтось порубав, здавалося, шаблею чи прострочив з кулемета – із дірочок і проріх виглядала біла скловата. Угорі намальовано череп з кістками й написано:
Fantomas, а нижче пістолет, що стріляє вам у вічі, і гостинне за : Ласкаво просимо! (В. Близнець)
- Знайдіть у тексті опис будинку, де мешкав Бен (інтер’єр) і опис двору (екстер’єр). Перекажіть письмово ці частини висловлювання.
. Визначте рядок, у якому всі словосполучення відносяться до одного типу зв’язку між головним і залежним словом(узгодження, керування чи прилягання):
а) виконати завдання, широкий степ, спати допізна, уважний учень;
б) сидіти за столом, облік активів, перший у ряду, кришталева ваза;
в) подякувати за привітання, погодити разом, викуваний із чавуну, діставши з полиці;
г) клацати зубами, розкішне волосся, масивне підґрунтя, одягатися швидко;
Объяснение:
. Визначте рядок, у якому всі словосполучення відносяться до одного типу зв’язку між головним і залежним словом(узгодження, керування чи прилягання):
а) виконати завдання, широкий степ, спати допізна, уважний учень;
б) сидіти за столом, облік активів, перший у ряду, кришталева ваза;
в) подякувати за привітання, погодити разом, викуваний із чавуну, діставши з полиці;
г) клацати зубами, розкішне волосся, масивне підґрунтя, одягатися швидко;
1 - Г
2 - Ґ
3 - 1
4 - В
Объяснение:
1 - спільний приголосний [з]
2 - перестрибнути -стрибнути;
поїсти - їсти;
зійти - йти;
вимити - мити;
обговорити - говорити.
3 - сумнів викликав лише санаторій
Іменник другої відміни санаторій за своїм походженням є запозиченим. Можемо згадати латинське дієслово "санація", Що позначає лікарський нагляд, і слово "санування" - Своєчасне лікування захворювань порожнини рота.
Тому в морфемному складі цього іменника виділимо значущі частини: санаторій- корінь, нульове закінчення, як у слова чоловічого роду другої відміни.
Нульове закінчення проявляється при зміні слова за відмінками або числам: немає санаторій-а (я = йа), дам санаторій-у (ю = йу) і т. д.
4 - Дієприкме́тник (лат. participium, від participō — «беру участь») — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Наприклад: за́мкнений, напи́саний, наро́джений, пожо́вклий, посиві́лий.