В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього (з п’яти варіантів відповідей виберіть одну правильну). Настільна книга українця

З-поміж безлічі книг, із якими має справу історія світової літератури, поодиноко

виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.

До них належить «Кобзар», книга, яку український народ поставив на перше місце

серед успадкованих із минулого національних духовних скарбів.

Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих

дорогах поетового життя, писалися то в мандрах, то в казематах, мережились при

світлі білих ночей півночі й у пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем

вигнання.

Хоча більшість поезій написано поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них

світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. На випадкових аркушиках

паперу та в захалявних книжечках поетова рука прихапцем, покрадьки записувалися

рядки, що стануть дорогими для цілого народу, донесуть до нього крізь усі перепони

віщі й вічні слова.

Книга формувалася поступово, рік за роком, формувало її саме поетове життя, і

все найістотніше з цього життя, з великого життя українського кріпака Тараса

Шевченка від його юності й до останнього подиху – ввібрав у себе цей класичних

розмірів томик, збірник поезій, що його в хвилину творчого осяяння було найменовано

«Кобзарем». Відтоді, упродовж багатьох десятиліть, книга ця буде і настільною книгою

кожного українця.

У «Кобзарі» поет висловив насамперед самого себе, свою особистість. Від

першого й до останнього рядка книга наповнена індивідуальним поетовим почуттям.

Тут його, Шевченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй і відкритості душа.

Тут думки – ним вистраждані, кривди – ним пережиті, тут картини саме його,

Тарасового, дитинства. І мова його, і тільки йому властивий тембр голосу. Тут не

позичені знання, а його власний, у розвитку відтворений розум мислителя, могутній

інтелект, що спрагло дошуку¬ється істини, простежує людське життя у в конкретній

долі сестри-кріпачки і в історичній долі цілих народів. Усе своє, особисто

шевченківське, індивідуально забарвлене. Одначе мистецтво тому й мистецтво, що

воно здатне творити чудо: особистий, внутрішній світ Тараса Шевченка, переллятий у

литво митецьких синтезів, постав у ліриці й поемах «Кобзаря» в таких художньо-

образних виявах, у такій правдивості й глибині індивідуальних пере¬живань, що в них і

сам народ упізнав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє.

Найгостріші соціальні драми й найтонші нюанси ін¬тимного, гнівний біль

безправства, неволі, хвилини роз¬пачу, що їх теж знав поет, смутки-жалі знівеченого

життя, голос потоптаної і пробудженої людської гідності, сила непокори, що не раз

переходить у скрик прокляття, у грізні вибухи прометеївського титанізму, – все

клекоче, все скипілося в художню цільність книги-сповіді, від початку й до кінця

перейнятої вогнем, може, найсильнішого поето¬вого почуття:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю!

Саме з цієї любові виросла правдива, вогненна поезія «Кобзаря», саме це, ніякими

стужами не остуджене си¬нівське почуття й живило той дух протесту, бунтарства,

яким наснажена Шевченкова книга (За О. Гончарем, 445 сл.) .

1. Укажіть, до якого типу мовлення належить даний текст:

а) розповідь з елементами опису;

б) опис з елементами роздуму;

в) розповідь з елементами роздуму;

г) оцінка;

ґ) роздум.

2. Яка теза найточніше передає основну думку тексту?

а) «У «Кобзарі» поет висловив насамперед самого себе, свою особистість… Тут його,

Шевченків, темперамент, його щира й беззахисна у своїй і відкритості душа. Тут думки

– ним вистраждані, кривди – ним пережиті, тут картини саме його, Тарасового,

дитинства. І мова його, і тільки йому властивий тембр голосу…»

б) «…саме поетове життя, і все найістотніше з цього життя, з великого життя

українського кріпака Тараса Шевченка від його юності й до останнього подиху –

ввібрав у себе цей і класичних розмірів томик, збірник поезій, що його в хвилину

творчого осяяння було найменовано «Кобзарем».

в) «Кобзар», книга, яку український народ поставив на перше місце серед

успадкованих із минулого національних духовних скарбів».

г) «…особистий, внутрішній світ Тараса Шевченка, переллятий у литво митецьких

синтезів, постав у ліриці й поемах «Кобзаря»…

ґ) «...народ упізнав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє».

Показать ответ
Ответ:
DmaExectionSDK
DmaExectionSDK
04.03.2021 19:40

Відповідь:

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.

Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.

Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.

Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Ответ:
nastyakravchen6
nastyakravchen6
29.01.2023 11:21

1. Усі слова є прислівниками в рядку

А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж

Б стромляючи, важко, легко, спересердя

В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу

Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній

Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний

2. Виділене слово є прислівником у реченні

А Старому та хворому годи завше, як малому.

Б Мені стало якось ніяково.

В Тоді на Волині було невеличке село.

Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка.

Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.

3. Прислівник пишеться разом у рядку

А (на)жаль

Б (без)кінця

В (спокон)віків

Г (до)вподоби

Д (до)побачення

4. Прислівник виступає обставиною в реченні

А Неподалік від озера будинок відпочинку.

Б У лісочку було прохолодно.

В Вона зробила це мимохідь.

Г У будинку неподалік світилося.

Д Наша подорож була вдалою.

5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку

А тепло, таємно, дуже близько

Б вночі, швидко, жартома, хитро

В довкола, згори, торік, зопалу

Г здалеку, насухо, уранці, туди

Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання

6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку

А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше

Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще

В глибше, трохи важче, вище, гірше

Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше

Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше

7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння

А гарно, багато, далеко, рішуче

Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння

В дорого, голосно, вузько, дбайливо

Г глибоко, рано, швидко, лукаво

Д вільно, дивно, сумно, коротко

8. Усі прислівники пишуться разом у рядку

А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні

В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу

Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу

Д с/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору

9. Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку

А пліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині

Б на/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь

В віч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли

Г ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як

Д більш/менш, раз/по/раз, будь/коли, десь/не/десь

10. Усі прислівники пишуться окремо в рядку

А (до)лиця, (уві)сні, (на)гора

Б (на)віку, (що)години, (в)зимку

В (на)льоту, (на)підпитку, (до)вподоби

Г (до)речі, (через)силу, (без)сліду

Д (по)руч, (в)літку, (до)вкола

11. Виділене слово є прислівником у рядку

А подарувати на/память

Б піднятися на/гору Кіліманджаро

В в/день народження

Г спати в/день

Д постукати в/останні двері

12. Виділене слово є прислівником у рядку

А в/горі проклали тунель

Б бігати по/весняному льодку

В по/сусідському полю бігти

Г у/двох кишенях

Д йти на/зустріч

Правильні відповіді:

1 - А

2 - А

3 - Б

4 - В

5 - Д

6 - В

7 - Б

8 - Б

9 - Б

10 - Г

11-Г

12 - Д

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота