Прочитайте. Випишіть займенники, визначте розряд за значенням, морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні.
1. Мудрий скарбничий - пам'ять людська. Вона зберігає часом звичайні собі, нічим непримітні з першого погляду бувальщини, наче знає: настане у житті людини такий час, а може, така мить, що вони оживуть знову, осяються промінням почуттів і винагородять ї поезією, ім'я якій - спогад ж тим, хто дарує нам щастя добрих спогадів.
2. Покладатися можна тільки на самого себе.
А втім - чтому тільки на себе?
А - пам'ять?
Навіть у цілковитій самотності людина ніколи не буває цілком самотня. Бо пам'ять зберігає образи й голоси людей, з якими ты спілкувався, їхній розум, їхній досвід, їхні поради, слова і вчинки.

Дієслово — частина мови, яка за кількістю слів є однією з найчисельніших. дієслова ми використовуємо в кожному реченні. завдання, пов’язані з дієсловом, є в кожному тесті зно. тому не зволікайте і вивчайте дієслово детальніше!

дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання: що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет?
що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.
діслово може означати

переміщення у просторі: бігти, йти;
процес мовлення: говорити, теревенити;
стан особи чи предмета: сидіти, висіти;
ставлення до когось або чогось: ненавидіти, кохати;
процес сприйняття органами чуття: бачити, чути, нюхати;
конкретну фізичну дію: вмиватися, читати;
процес мислення: думати, мудрувати;
бажання: хотіти, прагнути, воліти;
зміни: молодіти, сивіти.
дієслово в реченні найчастіше виконує функцію присудка: про все ти співаєш: про сльози і сміх, про молодість, битвами грізну…

ответ:

статтю присвячено актуальній проблемі теорії простих речень. у ній до­сліджено подвійні (складні) присудки, утворені внаслідок трансформації прос­тих елементарних речень у неелементарні. обґрунтовано відмінність цих при­судків від складених іменних та від дуплексивів. виокремлено два типи подвій­них присудків – дієслівно-іменні та дієслівні. проаналізовано особливості їх вираження. установлено, що в дієслівно-іменних присудках у ролі першого компонента вживають дієслова зі значенням спрямованого й неспрямованого руху, процесуально-локативним, інтелектуальної й мовленнєвої діяльності, фі­зичних і фізіологічних процесів, конкретної дії, а в ролі другого – прикметники, іменники в непрямих відмінках, синтаксично нерозкладні сполучення та фра­зеологізми; у дієслівних – у ролі першого компонента використовують дієслова зі значенням спрямованого і неспрямованого руху та процесуально-локатив­ним, у ролі другого – здебільшого дієслова інтелектуальної та мовленнєвої діяльності, конкретної дії.

объяснение: