прочитайте, визначте типи односкладних речень. випишіть безособові речення, підкресліть головний
член і вкажіть, чим він виражений.
1. люблю, коли хвилі юрбою, шумують, ламають лід. 2. світе калиновий, жити нам ще, жить. 3. залило
водою луки, залило. (в. сосюра) 4. мені одначе не спалось. (м.грушевський) 5. вечоріло. блакитне небо
наче оперезалось широким рожевим поясом. 6. була чудова майова ніч. на вулиці було темно, аж чорно.
7. їм обом стало жаль молодого деревця. 8. а над головою уже шуміло. (м. коцюбинський)

я стараюсь бути ввічливою та завжди іншим людям. мене поважають в класі тому , що я розумна та спокійна. також я подобаюсь вчителям . я буваю неслухняною. можливо комусь небжала добра, але це було в минулому. мій характер складний та все ж таки зі мною можливо найти спільну мову . я завжди оцінюю свою  роботу оцінок та хорошим навчальним роком. я не стою на місці. буває так , що в ситуаціях я буваю сором'язливою , але це навпаки для мене плюс. я не ідеал , але мої риси характеру нагадують хорошу , добру , ввічливу дівчинку яка завжди чогось добивається і йде вперед.

моя сім'я: моя сім’я складається з трьох осіб: мама, тато та я. маму звуть людмила іванівна, а тата — олександре віталійовичу. ми всі разом любимо подорожувати.

минулого літа ми їздили до миколаїва. ми з мамою ходили в зоопарк. там багато звірів і птахів. особливо нам мавпа. вона весела та смішна. ми з мамою назвали її анфісою. часто гуляючи в парку, ми заходили й в зоопарк. я підходила до анфіси, посміхалася їй, махала рукою. мама теж її полюбила.

одного разу ми зайшли, а анфіси немає. мені стало дуже сумно, а мама мене заспокоювала. і мені було добре поруч з мамою. через день ми побачили нашу анфісу. як добре, що мама завжди поруч! вона все знає і може мені .

я дуже люблю свою сім’ю — своїх маму й тата. мама завжди є мені в скрутну хвилину, а тато захищає всю нашу родину.