Вам потрібна доповідь до проекту, так? Тоді тримайте:
Люди завжди прагнули пізнавати світ, у якому живуть, здобувати нові знання про те, що їх оточує. У широкому сенсі це й є наука.
Навіть первісну людину, яка помітила, що біля вогню тепліше, перенесла вогонь до себе у печеру та здогадалася підкидати дрова у багаття, щоб воно не згасало, можна вважати вченим. Ця первісна людина збагатила колективний досвід свого племені, поліпшила життя, винайшовши, як ми тепер кажемо, нову технологію.
У давні часи прогрес йшов дуже повільно. Люди прагнули вивчати навколишній світ, щоб використовувати нову інформацію собі на користь. Люди почали вирощувати рослини та тварин, винайшли календар, удосконалювали виготовлення різних речей. Вони подорожували, щоб знати, хто живе у інших землях, торгували або воювали з сусідями. Все це накопичувало інформацію, що була відома людям на той час.
Коли люди будь-якого народу винаходили писемність, це прискорювало прогрес, бо дозволяло берегти знання та передавати їх нащадкам. З'являлися вчені - люди, що присвячували своє життя пізнанню світу, отриманню та збереженню знань.
Різке прискорення прогресу почалося, коли бурхливо розвивалася промисловість, що вимагала нових технологій. Також, розвиток торгівлі вимагав нових знань, наприклад, в області астрономії, механіки, географії. У ту пору відбулося багато географічних відкриттів.
Прогрес науки та техніки йшов все швидше. Паровоз, радіо, телеграф, перші літальні апарати... Кожен з цих винаходів змінював суспільство, і для кожного з цих винаходів був потрібен певний рівень розвитку науки. Чим більше інформації накопичувало людство, тим швидше розвивалася наука.
Все, що ми маємо зараз - інформаційні технології, комп'ютери та інтернет, швидкісні літаки та космічні апарати, супутники, тощо - з'явилося завдяки сторіччям самовідданної праці численних вчених - людей, що пізнавали навколишній світ.
Люди завжди прагнули пізнавати світ, у якому живуть, здобувати нові знання про те, що їх оточує. У широкому сенсі це й є наука.
Навіть первісну людину, яка помітила, що біля вогню тепліше, перенесла вогонь до себе у печеру та здогадалася підкидати дрова у багаття, щоб воно не згасало, можна вважати вченим. Ця первісна людина збагатила колективний досвід свого племені, поліпшила життя, винайшовши, як ми тепер кажемо, нову технологію.
У давні часи прогрес йшов дуже повільно. Люди прагнули вивчати навколишній світ, щоб використовувати нову інформацію собі на користь. Люди почали вирощувати рослини та тварин, винайшли календар, удосконалювали виготовлення різних речей. Вони подорожували, щоб знати, хто живе у інших землях, торгували або воювали з сусідями. Все це накопичувало інформацію, що була відома людям на той час.
Коли люди будь-якого народу винаходили писемність, це прискорювало прогрес, бо дозволяло берегти знання та передавати їх нащадкам. З'являлися вчені - люди, що присвячували своє життя пізнанню світу, отриманню та збереженню знань.
Різке прискорення прогресу почалося, коли бурхливо розвивалася промисловість, що вимагала нових технологій. Також, розвиток торгівлі вимагав нових знань, наприклад, в області астрономії, механіки, географії. У ту пору відбулося багато географічних відкриттів.
Прогрес науки та техніки йшов все швидше. Паровоз, радіо, телеграф, перші літальні апарати... Кожен з цих винаходів змінював суспільство, і для кожного з цих винаходів був потрібен певний рівень розвитку науки. Чим більше інформації накопичувало людство, тим швидше розвивалася наука.
Все, що ми маємо зараз - інформаційні технології, комп'ютери та інтернет, швидкісні літаки та космічні апарати, супутники, тощо - з'явилося завдяки сторіччям самовідданної праці численних вчених - людей, що пізнавали навколишній світ.