В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

Просте речення. Головні члени речення 1 варіант 1. Знайдіть речення, в якому є підмет і присудок: а) Довгий яр, весь білою черемхою залитий (М. Рильський); 6) Дощ припустив і вщух (П. Байдебура); в) І сонце, й день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить (П.Тичина(sad) г) Завершуй задуми і справи, не залишай на кращі дні (М. Сингаївський). 2. Знайдіть речення, в якому є тільки підмет: а) В полі пахло вогким осіннім зіллям (О. Копи­ленко); 6) Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю (П. Тичина); в) І поля, і мости, і вагони, жайвороній задум­ливий спів (В. Сосюра); 3. Знайдіть речення, в якому є тільки присудок: а) Над нами блакить і радісне сонце свободи (П. Тичина); 6) Hi хмарки в небі (В. Сосюра); г) Тривожних коней храп (М. Бажан). в) Інеєм окутало скрізь дерева (С. Васильченко); 4. Знайдіть непоширене речення: . а) В моїм серці ніколи не замовкне весняний грім (В. Сосюра); 6) Як пахне хліб (П. Воронько); в) За столом я знову бачу схилене обличчя мами (М. Стельмах); г) Колосисте море синіло під росою в тьмяному світлі (М. Коцюбинський). 5. Знайдіть речення з підметом, вираженим іменником: а) Прожити вік - не поле перейти (Нар. тв); 6) Сава Андрійович раптом замовк (О. Довженко); в) Незабаром Соломія з Іваном простували повз плавні до циганської оселі (М. Коцюбинський); г) Вода прибувала з дивовижною швидкістю (О. Довженко). 6. Знайдіть речення з підметом, вираженим субстантивова­ною частиною мови: а) Усі ми дужі дружбою своєю (В. Сосюра); 6) Першою думкою в Остапа було тікати (М. Ко­цюбинський); в) Пахне в'ялою травою, квітами (О. Довженко); г) Он ідуть закохані і юні (В. Сосюра). 7. Знайдіть речення, в якому підмет виражений неозначеною формою дієслова: а) Прожити вік - не поле перейти (Нар. тв.); б) Грамотний-тямущий і на все видющий (Нар. тв.); в) Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день(О. Копиленко); г) На давніх партизанських тропах лишалась спогадом війна (Л. Дмитерко). 8. Знайдіть речення з підметом, вираженим стійким слово­сполученням: а) Межи втікачами були й Остап з Соломією (М. Коцюбинський); б) Чотири літа пролетіло (А. Малишко); в) На тонкуватій шиї шарніром рухається ада­мове яблуко (О. Довженко); г) Майже водночас з різних госпіталів у третій батальйон повернулися Шовкун і Черниш (О.Гончар). 9. Знайдіть речення, виражене сполученням числівника з іменником: а) І кожний з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко). б) Один з партизанів підвівся на стременах (А. Головко). в) Батько з сином пішли на панський тік моло­тити (І. Нечуй-Левицький); г) Вишні-черешні цвітом вкрилися (Нар. тв.). 10.Знайдіть речення з підметом, вираженим складною назвою: а) П'ять ораторів змінюється за хвилину – так кортить усім говорити (О. Довженко); б) Хлопчик Юрчик разом з дідом та бабунею приїхав з міста на дачу відпочити (Н. Забіла); в) "Садок вишневий коло хати" – зразок геніальності й простоти в поезії(М. Рильський); г) Та сім'я яворів невесела уклонилась кінноті до ніг(А. Малишко). 11. Знайдіть речення з простим дієслівним присудком: а) Заради визволення Києва кожний воїн був готовий віддати життя (А. Москаленко); 6) Месники тепер мали виконати основне зав­дання рейду (Л. Горлач); в) Я намалюю тебе серед березового гаю (І. Цюпа); г) Полум'яний дід довго не міг прочахнути (О. Довженко). 12. Знайдіть речення з складеним дієслівним присудком: а) Тепле повітря навкруги було напоєне густи­ми пахощами степових квітів (О. Гончар); 6) Платон любив тихими вечорами виходити на полтавський шлях (Л. Горлач); в) Обличчя хлопчика світилося посмішкою (В. Собко); г) Картина навкруги була дуже оригінальна (І. Нечуй-Левицький).

Показать ответ
Ответ:
UlyaYouth111
UlyaYouth111
26.01.2021 11:20
Єна поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. тут, на самому кордоні хмельниччини з буковиною, здійнялися в застиглому кам’яному танку невисокі лісисті кряжі медоборів. тут неширока скляна стрічка смотрича химерно вигнулася кільцем у глибокому каньйоні. тут уже багато століть стоїть на кам’яному півострові древнє місто кам’янець-подільський. кам’янцю судилася довга та бурхлива історія. цей важливий оборонний вузол на шляху зі східної європи до уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, великого князівства литовського, польської корони, туреччини, росії; та срср. попри це, місто по духу завжди залишалося українським. загалом же у створенні неповторного обличчя кам’янця протягом століть взяли участь представники різних народів. крім руської брами та православних церковну старому місті є петропавлівський кафедральний собор, що, дихає щирою польщизною, а ще — вірменський бастіон, татарське урочище, турецький мі звичайно ж, найбільшими складовими в культурі кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів. за польщі кам’янець був місцем ув’язнення багатьох, українських патріотів. зокрема, у фортеці тримали незламного устима кармелюка. з цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда. кажуть, коли кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. і от, піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до петропавлівського собору панянка вистрілила з лука в те вікно папської вежі, де, як вона знала, мав знаходитися в’язень. до стріли, крім записки досить палкого змісту, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль. кажуть, що кармелюкові вдалося тоді втекти з фортеці саме завдяки цьому у бачив кам’янець і гострі козацькі шаблюки богдана хмельницького, максима кривоноса, івана богуна, петра дорошенка. кілька днів пробув у кам’янці в 1846 році тарас шевченко, мандруючи україною за завданням археографічної комісії. майже вісім місяців у часи визвольних змагань невеликий кам’янець був тимчасовою столицею української народної республіки. так дивно відобразилася на долі маленького містечка на поділлі вся історія україни. туристичний потенціал «міста на камені» багатий. його складає розкішна навколишня природа подільських товтрів, надзвичайно мальовничий каньйон річки смотрич, трикілометрова сталактитова печера «атлантида» поблизу кам’янця, архітектурні ансамблі старого міста і, звичайно, сама стара фортеця. що ж до фортеці, яка давно стала візитівкою кам’янця, то аналогу їй в україні немає. туристична цінність цієї пам’ятки останнім часом стрімко зростає разом з поширенням серед європейської молоді ретро-моди на середньовічну лицарську культуру. у вихідні дні на фортечному подвір’ї відбуваються поєдинки лицарів, оглушливо стріляє невеличка гармата. щороку тут проходить лицарський турнір «золотий меч», а сам приз турніру меч — свідчить про майстерність кам’янецьких зброярів. кам’янець-подільський залишається й буде залишатися в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем
0,0(0 оценок)
Ответ:
arisha20summer
arisha20summer
09.02.2021 16:07

Природа і ми

"Люби природу не як символ

Душі своєї.

Люби природу не для себе —

Люби для неї", —

писав у одному із своїх віршів незабутній Максим Рильський, якого друзі з любов'ю називали Максим Добре Серце.

У багатьох своїх поезіях він оспівав природу рідної України, закликав берегти її й захищати від злої та жорстокої руки, примножувати її багатства, любити її.

Ми всі — діти природи, її часточка. Вона, велична і могутня, дарує нам життєві радощі, бо годує й зодягає, вчить і радить, застерігає й попереджує, винагороджує за хазяйновитість і суворо карає за байдужість і бездушність.

Природа — вічне джерело натхнення. Скільки прекрасних полотен живопису, музичних шедеврів, поетичних рядків створено від спілкування з нею, скільки пісень складено!

Природа — джерело нашого матеріального добробуту, якщо ми, люди, по-розумному використовуємо її багатства.

Наші предки добре знали таємниці землі. Називаючи її матір'ю-годувальницею, розуміли, що до неї й ставитись треба так, як до матері: шанобливо, тактовно, з любов'ю і повагою, турботливо, по-доброму. Тоді й земля віддячить і сприятливим кліматом, і багатими врожаями, і чистим повітрям, і ласкавим сонечком, і благодатним дощиком...

Людина мусить бути дбайливим господарем у храмі матінки Природи, а не жадібним байдужим споживачем. Звертаючись до лісу як до свого друга, Максим Рильський писав:

А за кожну деревину,

Що піде нам на будови...

...Ми нові гаї посадим,

Щоб земля була весела,

Як веселе птаство в лісі,

Як веселі дерева.

Пам'ятаймо, що за нами йдуть майбутні покоління. Якою ми залишимо їм нашу рідну землю, сьогодні залежить від нас.

Объяснение:

если. я правильно понимаю

ну если длинное можно главные слова выбрать

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота