Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і викривач усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу. Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу
Жив колись цар Прислівник. І був у нього син. Завджи чомусь цей син, робив навпаки, йому навіть імя дали "Іванко-навпакачко", тому що його звали Іван, але коли він робив все навпаки, то йому й дали таке прізвисько... Так от, розполчалася дуже жахлива війна, всі в народі перелякалися, аж в мить...
Ось Прислівник і каже до сина свого:
- Піди до королеви і попроси, щоб вона поскоріш закінчила цю війну!
- Гаразд
Прийшов, і говорить все навпаки:
Королево, закінчіть цю війну, бо вже дуже багато втратили прислужників і воїнів, як і мій батько, так і ви, ги!?
- Ото й я згодна, гаразд! - відповіла королева Іменник
ось і все... А король запросив королеву з її сином та донькою до себе в гості... Йому навпаки дуже сильно подобалася така собі принцеса Навмисне. Потім одружилися вони...
Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і викривач усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму. У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щасті народу.Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу. Вже більше ста років пройшло як перестало битися благородне, мужнє серце геніального поета-революціонера Тараса Григоровича Шевченка. Але світлий образ великого Кобзаря − безсмертний, як і сам народ, що породив його. Вічно нетлінна творчість геніального сина України жива подихом життя, биттям гарячого людського серця. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу
Дивись нижче, будь ласка
Объяснение:
Жив колись цар Прислівник. І був у нього син. Завджи чомусь цей син, робив навпаки, йому навіть імя дали "Іванко-навпакачко", тому що його звали Іван, але коли він робив все навпаки, то йому й дали таке прізвисько... Так от, розполчалася дуже жахлива війна, всі в народі перелякалися, аж в мить...
Ось Прислівник і каже до сина свого:
- Піди до королеви і попроси, щоб вона поскоріш закінчила цю війну!
- Гаразд
Прийшов, і говорить все навпаки:
Королево, закінчіть цю війну, бо вже дуже багато втратили прислужників і воїнів, як і мій батько, так і ви, ги!?
- Ото й я згодна, гаразд! - відповіла королева Іменник
ось і все... А король запросив королеву з її сином та донькою до себе в гості... Йому навпаки дуже сильно подобалася така собі принцеса Навмисне. Потім одружилися вони...