Коли я поверталася зі школи то зустріла подругу, вона була заплакана. Я запитала: "Що з тобою, Марійко?" Вона розповіла мені, що по дорозі зі школи в неї загубився телефон вона всюди шукала, але незнайшла, питала чи мені незустрічався. Я сказала, що, ні. І вона заплакана пішла додому. Я теж пішла в сторону дому. Я всю ніч думала про Марійку, а вранці як завжди пішла до школи. ключ від класу знаходиться в мене і тому я приходжу раніше за всіх. Зайшовши в клас на підлозі я побачила телефон, підняла його, а це Марійчин. От вона зрадіє подумала я. Це була несподівана знахідка для всіх, а особливо для Марійки.
Одного разу Василько, Іванко, Сергійко та Марійка вирішили піти у ліс, погуляти. Ось вони прийшли. Друзі взяли з собою пікнік та почали їсти. Враз з кущів вилізли малятка - звірятка це зайчики - побігайчики, лисичка - сестричка та вовчик - братик, а ще зверху на гіллі сиділи пташки. Сергійко взяв камінець і почав кидати у птахів, а Марійка, Іванко та Василько почали скріз розкидувати сміття. Звірі це все бачили, а ж раптом зайчики кажуть: - Чому ви розкидуєте сміття? Вам що це подобається? - Хто це заговорив? - Здивувалися діти. - Це ми, зайчики - побігайчики! - Чого вам треба? - Запитав Сергій. - Ми хочемо щоб ви перестали смітити! Ви забрудняєте ліс! - Так так! - підказала лисичка. - Ми не хочемо усе своє життя жити в цьому бруді! - Ну добре! - Сказали друзі та почали збиратися. Ось було б так, як би звірі могли говорити!
Коли я поверталася зі школи то зустріла подругу, вона була заплакана. Я запитала: "Що з тобою, Марійко?" Вона розповіла мені, що по дорозі зі школи в неї загубився телефон вона всюди шукала, але незнайшла, питала чи мені незустрічався. Я сказала, що, ні. І вона заплакана пішла додому. Я теж пішла в сторону дому. Я всю ніч думала про Марійку, а вранці як завжди пішла до школи. ключ від класу знаходиться в мене і тому я приходжу раніше за всіх. Зайшовши в клас на підлозі я побачила телефон, підняла його, а це Марійчин. От вона зрадіє подумала я. Це була несподівана знахідка для всіх, а особливо для Марійки.
Одного разу Василько, Іванко, Сергійко та Марійка вирішили піти у ліс, погуляти.
Ось вони прийшли. Друзі взяли з собою пікнік та почали їсти. Враз з кущів вилізли малятка - звірятка це зайчики - побігайчики, лисичка - сестричка та вовчик - братик, а ще зверху на гіллі сиділи пташки.
Сергійко взяв камінець і почав кидати у птахів, а Марійка, Іванко та Василько почали скріз розкидувати сміття. Звірі це все бачили, а ж раптом зайчики кажуть:
- Чому ви розкидуєте сміття? Вам що це подобається?
- Хто це заговорив? - Здивувалися діти.
- Це ми, зайчики - побігайчики!
- Чого вам треба? - Запитав Сергій.
- Ми хочемо щоб ви перестали смітити! Ви забрудняєте ліс! - Так так! - підказала лисичка. - Ми не хочемо усе своє життя жити в цьому бруді!
- Ну добре! - Сказали друзі та почали збиратися.
Ось було б так, як би звірі могли говорити!
Я очень старалась