Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.
Однажды я решила испечь для мамы пирог.Сделала тесто,начинку,красиво выложила на противень.Поставила в духовку,смотрю на него,как он подрумянивается.Мне,наконец,надоело,и я захотела почитать книгу,так быстрее время пройдёт.Устроилась поудобнее,сижу читаю.Вдруг зазвонил телефон,это оказалась моя подружка.Болтаем,смеёмся,здорово!И вдруг на самом интересном месте я почуствовала противный запах гари,бросилась на кухню,а там вместо пирога одни угли.Вот так,за двумя зайцами погонишься-ни одного не поймаешь.Ни пирог не испекла,ни с подругой поговорить толком не сумела!
Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба.
Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.
Однажды я решила испечь для мамы пирог.Сделала тесто,начинку,красиво выложила на противень.Поставила в духовку,смотрю на него,как он подрумянивается.Мне,наконец,надоело,и я захотела почитать книгу,так быстрее время пройдёт.Устроилась поудобнее,сижу читаю.Вдруг зазвонил телефон,это оказалась моя подружка.Болтаем,смеёмся,здорово!И вдруг на самом интересном месте я почуствовала противный запах гари,бросилась на кухню,а там вместо пирога одни угли.Вот так,за двумя зайцами погонишься-ни одного не поймаешь.Ни пирог не испекла,ни с подругой поговорить толком не сумела!