Пунктуаційну норму порушено в реченні
А Обережність — підпора мудрості.
Б Обачність — оберіг розуму.
В Час — є лікарем на всі хвороби.
Г Життя прожити — не поле перейти.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Світла думка — незаперечна цінність.
Б Надія і Віра — мій човен і весла.
В Свобода — ось універсальний код.
Г Бути вільним уміти розмовляти з волею.
Пунктуаційну норму порушено в реченні
А Не будемо, пісне, прощатись.
Б Мій побратиме! Заспіваймо пісню.
В Куди пливеш мелодіє?
Г Благословіть в дорогу, матері!
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Коли проповідує лисиця, кури, бережіться!
Б Готуйтеся, люди, бо скоро грудень.
В Ховайтеся пироги, бо ми ваші вороги.
Г Тобі, дочко, кажу, а ти, невістко, слухай.
Пунктуаційну норму порушено в реченні
А Справді, роботи немало навкруг.
Б Багато часу згаяно, на жаль.
В Тихий вечір йде, на щастя.
Г Завтра певно, буде легше всім.
Пунктуаційну норму порушено в реченні
А Справді, ми потребуємо нових рішень.
Б Майбутнє, зрештою, залежить від нас.
В Ми, наприклад, упевнені в перемозі.
Г По-перше думай, по-друге бери на себе відповідальність.
Пунктуаційну норму порушено в реченні
А До людей неси і посмішку, і сміх, і розраду, і пораду.
Б На цій землі родяться щедро правда й добро, мудрість і розум.
В Полем річкою, гаєм милуймося.
Г Дні наші ніби однакові, але водночас такі різні!
Пунктуаційну норму порушено в реченні
А Мудрість має такі ознаки: терплячість, працелюбність, честь.
Б Зло, насильство, горе усе відступає перед мудрістю.
В Найцінніші три почуття: любов, дружба, співчутливість.
Г Сонце і її дитина — обидва матері здаються золотими.
Пунктуаційну норму порушено в реченні
А Ґава покачавшись у снігу, не побіліє.
Б Нехтуючи честю, не вбережеш совісті.
В Чорну душу не відмиєш, скупавши тіло.
Г Добро роби кожному не розмірковуючи.
Пунктуаційну норму порушено в реченні
А Рідний степ, широкий, вільний, став перед очима.
Б Небо розгорнуло свій намет — синій, широкий, глибокий.
В Сплять сивиною закутані гори.
Г Шелестять явори повиті першою росою.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Листя жовтіє — поле смутніє.
Б Як пройде негода, стане кращою погода.
В Троянда не розквітне: її спалило сонце.
Г Ви уявіть собі; я родився в степах.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Співаймо, щоб вічно жити у сяйві великих справ!
Б «Цвіте терен»,— тихо ми співали.
В Хочеться сусідові сказати: «За співаймо!»
Г «Це в нас пісня така,— забриніли бджолята.
суспільство, яке нас оточує не завжди є добрим й порядним. але ми не можемо змінити оточуючий світ — ми можемо змінити лише себе й своє ставлення до цього світу. та для цього треба самому зрозуміти у якому світі ви хочете жити.дуже сумно визнавати, але деякого часу не всі можуть зрозуміти, чого вони насправді бажають від цього життя. особливо тяжко це дається підліткам. переважну кількість часу їм взагалі байдуже хто й що їх оточує, але це не заважає їм скаржитися на оточуючих та їх поведінку. але це ж не справедливо.що ж робити у такому випадку?
це набагато легше, чим ви можете вважати. треба вирішити у якому суспільстві ви бажаєте жити. яких людей ви бажаєте бачити коло себе протягом життя. які вчинки вважаєте гідним, а які навіюють вам жаху. це не така вже нездоланна справа, вам необхідно тільки поставитись до неї з усією серйозністю.
поставте собі питання: у якому я хочу жити суспільстві? що для мене є головним у цьому житті і чого я хочу від цього життя? іноді відповісти на ці питання може бути дуже складно, але ви не повинні зупинятися перед труднощами. николи не складайте руки.
якщо б мені колись поставили ці питання, я б без роздумів оголосив: суспільство, у якому переважає повага й розуміння — це суспільство, у якому я хочу жити. не має значення скільки людина робить помилок, важливо, щоб вона розуміла і визнавала ці помилки. та ще важливіше, щоб вона (людина) не засуджував за ці ж самі помилки інших людей.на мою думку, це є правильна точка зору і треба її поважати. у такому суспільстві я і хочу жити. бо кожна людина має право на помилку. важливо не намагатися не робити помилок, а вміти їх визнати й по змозі виправлят