р моря потемнів, місячна доріжка пригасла за па-
горбами, де вдень було б видно розлогі плантації виноградни-
ків. (За О. Гончаром) 2. У цегляному, двоповерховому будинку
де розміщалися всі служби, було темно, тільки одне віконеч-
ко світилося: на нього й пішли Сергій з Дорошем. (Григорій
Тютюнник) 3. Скрізь, де не гляну сухі тумани розляглися:
поле і гай у серпанки тонкі повилися. (Леся Українка) 4. Хай
сотий піт з чола додолу роситься — вони ж працюють, зна-
ючи про те, якщо у полі жито заколоситься: то все, усе у світі
процвіте. (І. Савич) 5. Містечко типово південне, зі світлого
черепашнику, вдень воно аж очі сліпить і все засипане цвітом
акацій, виногради в'ються над самими вікнами, бо тінню тут
дорожать... (О. Гончар)
Исправить ошибки с комами и т.д
Я дуже міцно пов'язаний з моїм містом, тому що я - його продовження. Бахрам Багірзаде.
Він читав місто, як книгу, як розповідь про невидимих будинках, поглинених історією. Сейс Нотебоом
Я люблю ліс. У містах важко жити: там занадто багато хтивих людей. Фрідріх Ніцше. Так говорив Заратустра
Схоже, це дуже важливо для міста - отримати можливість поговорити з людьми зрозумілою їм мовою. Макс Фрай. Велика віз
Нічне місто. У легкому тумані розмивається світло вулиць - так бачить ліхтарі короткозорий або плаче чоловік. Або неборака без перспектив. Ельчин Сафарлі. Мені тебе обіцяли
Місто стає світом, коли ти любиш одного з живуть в ньому. Лоренс Даррелл. Жюстін
- Ось ти говорив, місто - сила, а тут слабкі все ...
- Місто - це зла сила ... Сильні приїжджають, становяться слабкими, місто забирає силу ... Ось і ти пропав!
Скласти діалог про українську народну архітектуру пропоную так:
- Привіт, Інно. Як ви з класом з’їздили до Національного музею народної архітектури та побуту України?
- Привіт, Оксано. Мені дуже сподобалась ця поїздка.
- Як взагалі побудований цей музей?
- Це музей просто неба, який охоплює архітектурний комплекс усіх регіонів нашої країни.
- Нічого собі. Це, мабуть, і справді цікаво.
- Особливо на мене справила враження дерев’яна архітектура. Раніше на нашій території було чимало лісів, тому будівництво з дерева було розповсюдженим.
- А що ти можеш розповісти про традиційну українську хату?
- Це справжній витвір мистецтва! Вони не настільки великі, як я собі уявляла. Хати мають одне житлове приміщення, до якого могли прилягати допоміжні споруди. Хати мають солом’яні, очеретяні дахи. Інколи дахи вкривали навіть дрібними дощечками з дерева.
- А як вони прикрашені?
- Дуже гарно. Мене вразив контраст кольорів і форми.На них багато орнаменту та червоного кольору. Проте і колір, і вид розпису залежав від регіону.
- Я вражена, тепер і мені захотілося відвідати таку екскурсію і ближче познайомитись з українською народною архітектурою.
- Обов’язково відвідай цей музей! Я раджу. До зустрічі!
- Бувай!