І рівень Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна.
Виберіть правильну відповідь(0, )
1. Складений підмет вжито в реченні:
А) Хто топиться, той за соломину вхопиться (Народна творчість).
Б) Народилися мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними (М. Стельмах).
В) Маланка з Гафійкою теж заробляли (М. Коцюбинський).
ПІ захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум'яй води (Л. Костенко).
2. Складений присудок вжито в реченні:
А) А вже на відпочилiм небокрај прекрасний розгоряється пожар (М. Стельмах).
Б) Семена викликали до князя в палац і наказали зачекати в челядницькій (П.Панч).
В) Ні, любий тату, я буду слухатись (Леся Українка).
Г) Тече вода в синє море, та й не витікає (Т. Шевченко).
3. Тире між підметом і присудком не ставиться в реченні:
А) Рідний батько це найвища святиня у світі (Панас Мирний).
Б) Ти пісня моя лебедина (Л. Костенко).
B) Бути чабаном це не прогулюватись з гирлигою по степу та їсти кашу чабанську (О.
Гончар).
Г) Гармонійне злиття ідеї з художньою формою ось формула ідеального твору мистецтва (В.
Дрозд).
4. Порівняльний зворот не виділяється комами в реченні
A) Дощ ллє як із відра.
Б) Весняне сонце вже припікало як улітку.
В) І всі ми як один підняли вгору руки (І. Франко).
Г) Припадаю вустами до слова мов до стиглого грона калини (Н. Кащук).​

Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість — це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Не раз доводилося слухати гуртові співи в дорослій компанії. Але співали в основному одні й ті ж пісні. Не один раз я замислювався над тим, чи розвивається народна творчість зараз, у наші дні. Спершу мені здавалося, що зараз вона (особливо пісенна) не розвивається, бо мені невідомі сучасні народні пісні, весь час я чую тільки старі, записані багато років тому. Спершу я не розумів причин, чому раніше пісні творилися, а сьогодні я не бачу цього процесу. Але які ж причини, що вони не творяться? Невже раніше люди були більш творчими, а зараз ні? Але ж так не може бути. Як же знайти причини такого мовчання? Виникла ще одна думка: а може, пісенна народна творчість набула інших форм, про які ми не здогадуємося?
За всіма ознаками, що притаманні пісенній усній народній творчості, я став досліджувати, чи є якісь пісні, які підпадають під ці ознаки? І ось що з'ясувалося: ми маємо велику кількість пісень, які люди залюбки співають нарівні з традиційно народними піснями, але на відміну від народних пісень ці пісні мають авторів, їх створили поети і композитори, і кожна пісня має своє життя. Я провів невелике опитування і з'ясувалося, що найчастіше співаються пісні, створені авторами за останні 20—25 років. Часто можна почути:
Мамо, мамо вічна і кохана,
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, ви молилися за мене Дні і ночі, сива моя пене.
І мало хто при цьому згадує, що слова написав М. Луків. Моя бабуся і дідусь залюбки співають пісню, яку вважають народною і яка до сьогодні залишається популярною у співочих гуртах:
Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов...
І таких пісень, які співає не одне покоління, багато. І назви вони мають часто не такі, як давали їм автори: "Про тополю", "Про мамину вишню", "По стежині дівча ішло", "Чорнобривців насіяла мати", "Сіло сонце...", "Ой летіли дикі гуси..." І ще можна багато пісень перераховувати. Тож я дійшов такого висновку, що ці пісні за всіма ознаками є народними: їх співають, вони передаються усно (якщо й переписуються, то це не означає, що форма поширення змінила їхню популярність), мають віршовану форму, невеликі за обсягом і мають деякі варіанти. Єдине зауваження: це пісні літературного походження, що стали народними, але не завжди ті, хто співають ці пісні, напевно знають їх авторів.
Ми можемо стверджувати, що пісенний жанр народної творчості живе і сьогодні. Якийсь період історичного розвитку буде кликати до життя ті ч и інші жанри народної творчості або певні теми. У часи козаччини, наприклад, були популярні маршові пісні, думи. Коли у нашій країні почалися демократичні процеси, то маршові пісні стали теж популярними і серед них такі пісні, де авторство достеменно відоме — це на слова Івана Франка, Миколи Вороного, Олександра Олеся. Але виконувалися вони поряд з іншими народними піснями і самі ставали (а може, й були) народними. Серед мітингуючих мені доводилося чути:
За Україну,
За її волю.
За честь і славу,
За народ!
А які жанри усної народної творчості живуть сьогодні? Пісні (в основному ліричні, але й маршові теж), казки, сучасні приказки, прислів'я і невмирущий жанр — анекдоти, який буде жити віки.
Прислухайтесь, шануйте, поважайте народну творчість — скарбницю нашої мудрості, нашої історії, яку ми передамо наступним поколінням.

У кінці, під кінець.

Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (Гончар 1959, 211) у знач. прийм., з рад.в.

Уживається при позначенні процесу, дії, часу і т. ін., на останньому етапі яких щось відбувається. ..

Наприкінці концерту виступив Лисенків хор, і пішли українські народні пісні (Н.-Лев 1956, 314); Наприкінці XVI століття спалахнуло на Україні селянсько-козацьке повстання проти пансько-шляхетської Польщі (Рильський, III, 1956, 17)...)

Объяснение:

Гарного дня..