расставить знаки пунктуации Посеред степу над високою могилою звелися два вікових дуби. Стоять
степові богатирі поряд бо ростуть з одного кореня обнялися могутніми
вітами як брат із братом... На світанку коли ще ніжаться безкраї степи усіяні
голубими росами спить зеленокоса діброва й сторожко дрімають очерети над
тихими озерами над дубами зринає вранішнє сонце й заливає їхні маківки
тремтливим промінням. У цей ранковий час дуби нагадують закутих у золоті
панцирі воїнів що стоять на варті привільного степу. Здавна називають їх
люди Богдановими дубами. Глибоко в землю пустили вони своє коріння і
поїть їх земля цілющими соками. А як бува налетить буря упруться вони
один в одного обнімуться руками-гілляками і ніяка сила не спроможна їх
зрушити з місця і падає тоді знесилена буря на землю корчиться конає...

Всі готуються до зими по-різному. В очікуванні снігу та холоду люди купують теплий одяг та взуття, закривають варення з ягід і фруктів, консервують і маринують всілякі овочі. Багато лісових тварин теж готуються до майбутніх морозів: хто робить запаси, хто лягає спати. Деякі птахи відлітають у теплі краї, щоб повернутися назад тільки навесні. А ось доля міських птахів багато в чому залежить від доброти, щедрості і милосердя людини. З приходом холодів горобці збиваються в крикливий численні зграйки і намагаються триматися ближче до людського житла. Їх завжди можна зустріти біля входів у магазини, біля торгують насінням бабусь, біля під'їздів багатоповерхівок. Особливо важко птахам доводиться, коли випаде білий пухнастий сніг, покриваючи всю землю святковою покривалом. Під снігом ховаються і небагаті джерела прожитку багатьох птахів: розсипані по землі ягоди горобини і глоду, крихти, якісь насіння. Саме в цей нелегкий час пернатим співакам необхідна наша до З якою радістю оточують горобці та синички годівниці з крихтами, шматочками хліба, пшона, пшеничною крупою! Як голосно вони дякують нам за увагу, добросердя. А з'ївши все частування, розсаджуються на найближчих гілках, щоб не прогавити чергову порцію смачненького. Настала зима. Земля, вода і ліс — все вкрите снігом, здається, все навкруги поринуло в сон. Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлися, застигли багато тварин. Завмерли, але не померли. Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, норка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком — спи міцно, дивись солодкі сни. А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під тугі пір'ячко. Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все вкрите снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб якось зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру. Лютий — самий важкий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися свої права, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить мороз вночі і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу — наст — міцна, тверда, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати під льодом їжу — траву, зернятка? У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Але добре відомо: хто ситий, тому холод не страшний, тому ми повинні допомагати своїм маленьким, слабким пернатим друзям. Їм багато не треба. Хто дасть зерняток, хто — сальця, хто — ягід, хтось хлібних крихт. А скільки їх можна врятувати від голодної смерті! Ми можемо влаштовувати для птахів маленькі безкоштовні їдальні у дворах і прямо у себе на балконах. Можемо вивішувати з вікна шматочки хліба на ниточці або встановлювати у дворі годівниці з зерном і хлібом. Горобці та інші наші зимові гості цілими зграйками будуть з радістю відвідувати їх. А синички дуже люблять сало. Тільки не солоне, звичайно: від солоного у них заболять животики. Можна взяти дерев'яну паличку, висвердлити в ній ряд дірочок і залити дірочки гарячим салом — свинячий або яловичий. Потрібно дати йому охолонути і вивісити паличку за вікно, а ще краще — повісити на дерево у дворі. Веселі маленькі гості не змусять себе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні трюки: кувырканье вниз головою, скік убік і інші. Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! За цих милих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися й досита нагодувати в цей важкий для них час! До ть птахам взимку, тоді, влітку, вони присвятять вам свої найкращі пісні, з'їдять на ваших городах всіх шкідників і подбають, щоб комарів та мух в наступному сезоні було якомога менше! вибери від сюди смоепотрібне

Всі ми мріємо. Хтось більше, хтось менше. Хтось про звичайне, земне, а хтось про напівреальне, фантастичне. Хтось масштабно, а хтось потрохи. Але всім нам хочеться, щоб наші мрії збувались. Але не всі знають як це зробити. Тож що треба зробити для здійснення своєї мрії?

Мрія – ціль – дія – результат. Отак схематично можна зобразити шлях до здійснення мрії. Ніби все просто, чи так лише здається? Звичайно треба розуміти наскільки реальною є мрія. Ні, не треба думати, що мріяти про подорожі на інші планети абсурдно, адже так би ми жили сьогодні і без світла і автомобілів, бо це і (багато інших винаходів) з’явились саме завдяки мріям. Але ж не треба мріяти про те, щоб погладити динозавра – хоч й існують думки про машину часу, але ж поки цього ніхто не зробив (хоча не варто виключати й такої ймовірності).

Визначившись наскільки реальною є мрія, варто зрозуміти скільки часу потрібно на її втілення. Якщо ви мрієте про шоколадний торт, то тут все просто – півгодини для походу в магазин і ваша мрія здійснена. Або ж півдня для приготування торту і ви вже смакуєте своїм тортом. Ну добре, з другим варіантом не все так просто. Іноді треба дві-три спроби, щоб справді смакувати своїм тортом. От на це і треба звернути увагу. Час на втілення мрії і вміння його розрахувати – це один з ключів успіху мрії. Якщо ви хочете купити новий автомобіль популярної марки, то, звичайно, ви навряд зможете заробити на нього за місяць. Якщо “прорахуватись” з часом, то неможливість (а так здаватиметься, якщо ви не встигнете здійснити мрію за відведеней час) її здійснення буде для вас катастрофою. Якщо мрія масштабна, мається на увазі велика, яка потребує багато зусиль, то вона потребує і багато часу. Варто розуміти просту істину – час не головне, головне якість.

Окрім реальності і розрахування часу мрії, які вже по суті перейшли у розряд цілей, потребують дій. Мріяти про вміння складати оригамі лежачи на ліжку це, звичайно, цікаво, але з цієї мрії нічого не буде, якщо не діяти. Треба встати з ліжка, записатись в гурток оригамі чи почати самостійно освоювати це мистецтво. Спочатку вам щось не вдаватиметься, щось буде йти не так. Але тут знову варто згадати про час – декілька спроб і все почне вдаватися. Головне – діяти, що буквально означає “втілювати свою мрію в життя".