NovaRich

06.07.2022 05:39 •  Українська мова

Расставте знаки припенания С туману веринали нові хвилі чулося що за ними йде ще не
ймовірна кількість інших. Туман був густий і як весоке сіре
шумовиння покривав розлютований море. Ми сіли намол і
спустили ноги. Хвиля розбивалась об камінь і дохлюпувала до
наших підійшов солоні краплі. Часом ми помітили баранця
на черговій хвилі й тоді бігли в бік доки за нами гналися
розгнівані води. Сплески вилітали так високо що ми крізь них
дихали подвійною вогкістю шторму.

Ми розмовляли про ніжні пахощі степів. Безмежний степ
поріс травою. Як у морі хвилюється його зелена поверхня
багато барв розкидано по степу щедрих барв збудженої землі.
І високе небо зависає блакитними шовками до обріїв дзвенить
відблисками дорогого каміння голубими переливами степової
таємниці й високими милодіями степових птахів.

Пливе степ на ставивши вітрила. Море пустельний степ
одного забарвлення та одного запаху. Черес це людина шукає
інших морів дальших обріїв і молодшої таємниці. Степ межує з
морем що завжди приймала журавлів зі степу (За Ю.
Яновським ).