У наш час дуже складно знайти підлітка, який би не користувався якимсь модним сучасним гаджетом – планшетом, смартфоном, айфоном, ігровою приставкою чи іншими „плодами цивілізації”. Навіть молодші школярі вимагають у батьків „круті” мобільні телефони, щоб не відрізнятися від однолітків.
За результатами практичних досліджень психологи довели, що сучасні підлітки не вміють жити без гаджетів. Вони звикли заповнювати ними увесь свій вільний час. Час, який міг би бути витрачений на самопізнання, постановку життєвих цілей, оволодіння новими корисними навичками та самовдосконалення, на спілкування з друзями та рідними.
Добре, якщо людина використовує гаджет для свого розвитку – це й справді надає багато можливостей для навчання, здобування нових знань та корисних знайомств, пошуку необхідної інформації. Але дуже часто, поринаючи у океан Всесвітньої Павутини, людина просто тікає від себе та від зовнішнього світу. Вона стає „віртуальною”, в неї з’являються такі ж „віртуальні” друзі, вона відправляється у „віртуальні” подорожі та створює „віртуальний” світ.
Якби я був мером, все в моєму місті з цієї хвилини робилося б для людей, а не чиновників. Правосуддя і життя людей - головне. Також я приймав би рішення лише на благо народу і прислухався до думки більшості. Різні міністерства, від науки до охорони здоров'я, отримували б прийнятну для повноцінного життя зарплату. В лікарнях було би все необхідне, незважаючи на те, скільки це коштує. Кримінальна відповідальність не могла б бути проигнорированна лише за хабар - всі злочинці, що загрожують життю і здоров'ю людей мого міста, понесли б заслужене покарання. Я впевнений, що кожен з нас знає, як зробити своє улюблене місто найкращим!
У наш час дуже складно знайти підлітка, який би не користувався якимсь модним сучасним гаджетом – планшетом, смартфоном, айфоном, ігровою приставкою чи іншими „плодами цивілізації”. Навіть молодші школярі вимагають у батьків „круті” мобільні телефони, щоб не відрізнятися від однолітків.
За результатами практичних досліджень психологи довели, що сучасні підлітки не вміють жити без гаджетів. Вони звикли заповнювати ними увесь свій вільний час. Час, який міг би бути витрачений на самопізнання, постановку життєвих цілей, оволодіння новими корисними навичками та самовдосконалення, на спілкування з друзями та рідними.
Добре, якщо людина використовує гаджет для свого розвитку – це й справді надає багато можливостей для навчання, здобування нових знань та корисних знайомств, пошуку необхідної інформації. Але дуже часто, поринаючи у океан Всесвітньої Павутини, людина просто тікає від себе та від зовнішнього світу. Вона стає „віртуальною”, в неї з’являються такі ж „віртуальні” друзі, вона відправляється у „віртуальні” подорожі та створює „віртуальний” світ.