Речення з однорідною, неоднорідною і послідовною підрядністю а) Спишіть, ставлячи розділові знаки б) Накресліть схеми.

1.На березі хвилястої Десни де білі піски й дерева зелені де слід віків одкопували вчені стояло місто оповите в сни. 2.Хто не бачив тебе рідний краю той не знає на що здатна і чим багата наша рідна природа. 3. Кажуть що там де побуваєш лишається частка твого серця. 4.1 то нічого що чигали круки що проминуло так багато літ. 5.3 цікавістю оглядали молодого вчителя який кажуть любить бавитися з малечею дивувалися що у нього в руках не було ані журналу ані конспектів навіть підручника. 6. Вона пригадує як вони колишні студенти під керівництвом професора робили цікаві досліди над деревами що вже відживали свій вік.​

Там (ОБСТАВИНА) лист (ПІДМЕТ) осик (ДОДАТОК) у вічному (ОЗНАЧЕННЯ) танку (ДОДАТОК) тремтить, (ПРИСУДОК) і поривається, (ПРИСУДОК) і лине (ПРИСУДОК) у височінь (ОБСТАВИНА).
І ця (ОЗНАЧЕННЯ) пісня, (ПІДМЕТ) і дві тополі, (ПІДМЕТ) і веселка (ПІДМЕТ) над селом, (ОБСТАВИНА) і золотий (ОЗНАЧЕННЯ) туман (ПІДМЕТ) сонця (ДОДАТОК) на заході, (ОБСТАВИНА) і дощик, (ПІДМЕТ) що насправді (ОБСТАВИНА) йшов (ПРИСУДОК) стороною, (ОБСТАВИНА) перевернули (ПРИСУДОК)душу (ДОДАТОК) парубкові (ДОДАТОК).
Математика, фізика, хімія і астрономія стали моїми улюбленими предметами.
Дуб і калину, липу і вербу цінують в Україні як народні символи.

Ми з вами добре знаємо, що суспiльство може досягти розвитку тiльки тодi, коли буде складатися з розвинутих особистостей, які умiють гарно вчитися, використовувати свої знання на практиці, гарно поводитесь в колективi, громадських мiсцях, умiютъ дружити і цінувати один одного. Отже, сьогоднi ми з вами почнемо розмову про нашу поведiнку пiд час урокiв, розглянемо, як вона впливає на наші успiхи у навчаннi, навчимося поводити себе в колективi, ознайомимося iз правилами культурної поведiнки.У школi всi учнi були рiвнi: i багатi, і бiднi. Вони були зобов’язанi утримувати лад i чистоту в школi. Щоб заохотити учнiв до науки, давня школа придумала чергу мiсць у класi, вiд перших i останнiх лав: кращий учень просувався все ближче i ближче, доходив до першої лави, де сидiли найкращi учнi - сенатори. Учень, що визначався найбiльше з усiх, називався iмператором i мав право сидiти на окремому мiсцi поряд із вчителем. Нетямущим учням деколи одягали на голову шапку з ослячими вухами й садовили на останнiй, «ослячiй лавцi». За будь-якi шкiльнi провини карали рiзками. Учнем, який карав, був один iз старших i сильнiши