Речення з слив балакати

Люба бабусю!

Пише вам онук Iванко. Я одержав вашого листа,

де ви пишете про свої життеві клопоти. Мені дуже

шкода, що можу лише зрідка з вами бачитись, що

так мало, і тільки на канікулах, допомагаю вам по

господарству. Сподіваюся, швидко настане літо, і

я приїду до вас. Гадаю, ви теж мене дуже чекаєте.

Хочу трохи розповісти про свої справи. Я

навчаюся на «відмінно». А ще відвідую спортивну

секцію, вчуся грати на гітарі. Бабусю, коли я до

вас приїду, то співатимемо наші улюблені пісні

під гітару.

На Новий рік та Pіздво ми, на жаль, до вас не

приїдемо, тому що поїдемо відпочивати

Карпати. Тож я попередньо вітаю вас із цими

чудовими святами.

Бувайте здорові, люба моя бабусенько! Ми з

татом і мамою міцно Вас обнімаємо.

Ваш онучок Iванко

Не гони коня кнутом, а гони вівсом
не вір словам , а вір ділам
семеро одного не ждуть
хто питає, той не блудить
не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
чули дзвін та не узнали, де він
не знав, не знав та й забув
моя хата скраю, я нічого не знаю
якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся
горе тому жить, хто життям не дорожить:)

Як овечка: не мовить ні словечка.Не так то він діє, як тим словом сіє.Кого не б'є слово, тому й палиця не За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.Впік мене тим словом, не треба й вогню.Дурний язик — голові не приятель.Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.Не кидай слова на вітер.Слово — не полова, язик — не помело.Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.