решить нада:Скласти твір, розкривши зміст фразеологізму " Не один пуд солі з'їв"(означає зазнати чималих випробувань, пізнати, вивчити когось). 5-6 речень.
Використовуючи числівники.

Скласти анкету

Частина мови:
Означає:
Питання:
Розряди:
Граматичні ознаки:
За будовою:
Синтаксична роль:

6 днів тому, син з татом знайли собаку.Сергійкові вона дуже сподобалась:
-Тату, яка гарна собака Давай візьмемо її до себе
- Ні, Сергію. Ось бачиш ошийник, то це означає, що ця собака чужа.
Сергій дуже засмутився, проте батько на це сказав:
-Добре, візьмемо її додому до тих пір, поки не з'явится власник. І ти сам по місти розклеїш оголошення. Я так розумію, що це пікінес.
- Урааа! Дякую тату. Сподіваюся, що її власник не зрайдеться
- Що ти сказав?
-Нічого,тату, нічого
Після того як Сергій розклеїв оголошення пройшло 3 дні. Татові зателкфонували і відповіли, що це їхня собака. Сергій знову засмутивс, адже він так здружився з собакою. І він вирішив, що сам віддасть собаку.
Сергій пішов з собакою зустрів жіночку, ніби то власницю собаки і віддав їй його.
- Ой, моя, гарненька дівчинка. Дякую тобі хлопче. Тримай 5 гривень.
-І вам дякую,-засмучено відповів Сергій.
Сергійко побіг додому і розповівв це татові, як важко йому було прощатись з собакою. На що тато здивовано відповів, що ця собака "дівчинка", насправді хлопчик

Фонетичні засоби стилістики:*.частота вживання фонем у текстах різних мовних стилів;*.звукові повтори, їх співвідношення і функції;*.рима;*.звуковідтвореннятазвуконаслідування.1.Частота вживання фонем у текстах різних мовних стилівСинонімічною назвою такого аналізу мовних явищ є кількісний метод або метод статистичного підрахунку. Предметомкількісного підрахунку можуть бути фонеми, морфеми, форми слів, члени речення, словосполучення та ін. Дослідженнями в цьому напрямку займались такі українські мовознавці як: І.Чередниченко, С.Перебийніс, В.Коптілов та інші.Результатами їх досліджень були висновки, що «у текстах науково-популярної і газетної мови помітно нижча частотавживання голосних у наголошених складах — від 27,5% до 30,2% проти 33-37,9% в уривках мови художньої літератури. Це можна пояснити тим, щов науковій і журнально-газетній мові частіше вживаються багатозначні слова, отже, голосні фонеми в таких текстах рідше потрапляють у наголошені склади, ніж це буває в народно-розмовній мові і в мові художньої літератури».1Окрім того, було зроблено підрахунки, що в текстах драматичних творів є низькою частотністьсонорних приголосних; в поезії м'які приголосні становлять середню частотність, а голосні — низьку. Кожна із закономірностей свідчить про надання тексту певного стилістичного ефекту (нюансу). Пр.: ефект очевидної звучності поетичних рядків, їх внутрішньої потужності, енергії тощо.2.Звукові повтори, їх різновиди та функціїФонетичні повтори можуть виступати втексті на межі фонетичного та лексичного, фонетичного та морфологічного рівнів. До фонетичних повторів, які не мають співвідношення з одиницями інших мовних рівнів відносять:*.анафору;*.епіфору;*.алітерацію;*.асонанс.3.Рима.Суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул або перебувати в середині віршового рядка.Рима має велику кількість різновидів, серед яких:*.зовнішня та внутрішня;*.повна та неповна;*.чоловіча та жіноча;*.дактилічна та гіпердактилічна;*.граматична та неграматична;*.складена;*.глибока;*.поясна;*.суміжна;*.омонімічна;*.«перервана».4.Звуконаслідування та звуковідтворенняЦі два поняття є невід'ємними і часом звуконаслідування розглядають як різновид звуковідтворення.Власнезвуковідтворенняє включення у текст переданих фонетичними засобами мови криків тварин і птахів, звуки машинй іншої техніки. Воно, зазвичай, вирижається через неповнозначні слова, через звукові комплекси, які творяться авторами самостійно і не належать до мовної системи.Звуконаслідування— це відображеннязвуків навколишньої дійсності за до спеціально дібраних слів, як і впопередньому випадку, але цього разу у їх складі повторюються фонеми, які, безпосередньо, нагадують відповідні звуки.Отже, за до засобів фонетичноїстилістики (фоностилістики) формується«краса й комунікативна принадність художнього тексту, слів у ньому. Вони вагомо впливають на довершеність, поглиблення змісту висловлюваного».2Тобто, ці засоби існують в творі не як його зовнішня окраса, а є певними прийомами для оформлення його змісту і по-різному реалізовуються в кожному конкретному контексті.