Наша природа дає життя перш за все, людині. Природа, як мати нам, а ось ми про неї рідко замислюємося, не думаємо про те, що дарунки її за розпусту не безмежні. Люди полюють на звірів собі на втіху, а не з потреби, вони будують заводи, засмічуючи викидами і повітря, і річки, і моря. Відходи виробництва, як і сміття, залишене в лісі, є причиною смерті і вимирання тварин, риб, птахів. Ми просто знищуємо те, що подаровано нам просто так. А потрібно зупинитися, я просто закликаю берегти рідну природу, про що і пишу в своєму творі. Що ж ми бачимо сьогодні?
Люди вирубують в містах дерева, які заважають будівництву чергового торгового центру, на дорогах з'являється все більше авто, що своїм вихлопних газів засмічує навколишнє середовище. Все навколо гине безповоротно. І незважаючи на те, що природа сама по собі має властивість відновлюватися, це відбувається повільно, тому вона просто не встигає за людською жорстокістю. Якщо так піде і далі, то ми не тільки втратимо красу природи, яка без людського втручання просто ідеальна, ми зашкодимо і собі.
Природу треба берегти!
Мова – загальнонародне явище. Народ – творець і носій мови. Одна особа безсила будь-що змінити в мові, бо мова розвивається за своїми об’єктивними законами. Наприклад, Тарас Шевченко є основоположником української літературної мови. Однак це не означає, що він створив нову мову. Навіть геніальна особистість не здатна змінити мову, а може лише виявити її приховані можливості, показати, як ефективно можна використати те, що в мові вже існує.
Мова не може бути класовою (коли кожен клас користується своєю мовою), бо треба було б виробити якусь третю мову, щоб класи могли спілкуватися між собою. Проте класовий підхід до використання мови беззаперечний. Так, українське панство, щоб відокремити себе від простого народу, використовувало для спілкування чужу мову: на Західній Україні то була здебільшого польська, а на Східній – російська.
Люди вирубують в містах дерева, які заважають будівництву чергового торгового центру, на дорогах з'являється все більше авто, що своїм вихлопних газів засмічує навколишнє середовище. Все навколо гине безповоротно. І незважаючи на те, що природа сама по собі має властивість відновлюватися, це відбувається повільно, тому вона просто не встигає за людською жорстокістю. Якщо так піде і далі, то ми не тільки втратимо красу природи, яка без людського втручання просто ідеальна, ми зашкодимо і собі.
Природу треба берегти!
Мова – загальнонародне явище. Народ – творець і носій мови. Одна особа безсила будь-що змінити в мові, бо мова розвивається за своїми об’єктивними законами. Наприклад, Тарас Шевченко є основоположником української літературної мови. Однак це не означає, що він створив нову мову. Навіть геніальна особистість не здатна змінити мову, а може лише виявити її приховані можливості, показати, як ефективно можна використати те, що в мові вже існує.
Мова не може бути класовою (коли кожен клас користується своєю мовою), бо треба було б виробити якусь третю мову, щоб класи могли спілкуватися між собою. Проте класовий підхід до використання мови беззаперечний. Так, українське панство, щоб відокремити себе від простого народу, використовувало для спілкування чужу мову: на Західній Україні то була здебільшого польська, а на Східній – російська.