Однажды я пришла в школу раньше всех. когда я скиталась по пустым коридорам, я поняла, что была в школе не одна. там сидела маленькая девочка и тихо плакала. она сидела в школе с 6 утра, потому что ее родители очень много работают. она очень хотела спать. Через 15 минут она заснула. когда пришел ее классный руководитель, она все еще спала. я попросила ее не будить малышку. а через неделю мы снова встретились, только теперь она была более радостной и счастливой. позже оказалось, что у нас очень много общего и мы стали хорошими подругами:)
Твір – мініатюра «Бюджет України очима дитини»Мені запам’ятався твір випускниці нашої школи Сніжани Майко «Замість тата у нас Україна». Тоді я ще не розумів, про що саме писала Сніжана, але був гордий за неї, за нашу школу, тому що про все показували по телебаченню, і писали в газетах.Мене справді зацікавило питання, що таке податки і чому так важливо їх сплачувати. На сьогоднішній день, коли в школі є інтернет, то неважко було знайти відповідь на це питання. Але я вирішив поділитися своїми роздумами з вами, шановні читачі.Спочатку я намалював собі картинку в голові, а потім це вилилося на аркуші у малюнок. Ось моє бачення податкової системи України.На мою думку, Державна податкова служба, наче рідна матір, повинна обгорнути всю Україну в обійми ласки, добра, щирості і справедливості. Кожна людина, яка заробляє гроші, повинна частинку своєї зарплатні віддавати державі, щоб до ншим.Українська казна – це спільний горщик, з якого справедливий господар ділить гроші на потреби шкіл, лікарень, дитячих садків, забезпечення життя тим людям, які вже старенькі. І дійсно, кожен працюючий житель нашої країни повинен усвідомити і завжди пам’ятати правило, яке я постановив для себе у майбутньому: «Усе в твоїх руках. Податок – це не грабіж, а десятина, яку справжній українець-європеєць повинен сплатити, щоб Україна була процвітаючою і багатою країною».Тож хай буде мир й добробут на нашій, на оновленій землі, на нашій славній Україні!
