Колись дуже-дуже давно,восени,якщо я не помиляюсь, йшли надзвичайно сильні дощі. Вродливі дівчата і хлопці бігали по лужах. Одна дівчина дуже сильно заплямувала свою сукню,пригаючи через лужу,та ії однокласники почали сміятися з неї. "Не насміхайтеся"-благала вона. Ії однокласники ще не старіли,але вже були слабкими і злими у душі. Нарешті,колись може вони й зрозуміють,що треба бути добрішими. Час же не повертається назад. Вони будуть пам'ятати,як вони голосно-приголосно насміхалися з дівчат. немає нічого краще за добро. Треба менше робити зла. тоді і небо над головою стане ясніше. Сонце буде світити ясно-ясно. і життя стане щасливішим.
Жив собі хлопчик,звали його Сашком, його батьки були заможніми. В нього була своя кімната в якій були увімкнені телевізор, комп'ютер, заряджався планшет та телефон, завжди було увімкнене світло. Сашко не розумів що потрібно економити електроенергію.Одного разу коли батьки були дома і було увімкнено багато електроприборів в квартирі через перевантаженння використання електроенергії зникло світло. Хлопчик злякався, що воно більш ніколи не ввімкнеться, але батьки йому пояснили,що світло зникло через надмірне використання. Сашко зрозумів що потрібно економити і більш ніколи так не робив.
