Розділові знаки у безсполучникових реченнях. Я вклоняюсь усій далині здрастуй серпню ясний та багатий! (П. Филипович), Поглянь народ твій раб зрабів чужими й рідними забутий гниє віки в недолі
лютій і віру в долю загубив (О. Олесь).
На білу гречку впали роси веселі бджоли відгули замовкло поле стоголосе и
обіймах золотої мли (М. Рильський).
А кінь як намальований шерсть на ньому блищить як броня шия як у лебедя
із очей іскри сиплються із ніздрів полум'я паше (П. Куліш).
Розкажи другу піде по кругу (Нар. творчість).
Вийшов за село глянув у млині світиться (Г. Тютюнник).

Хуха-Моховинка була лісовою,боровинкою Хухою.У старому бору спонвіку жив увесь її рід.Вона була наймолодшою серед Хух. Пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі.Колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. Моховинку дуже любили в родині, і -не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. Моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позатуляла всі дірки та щілини сосновими галузками і м’яким зеленим мохом.

Укритий товстим шаром пилу старий фоліант лежав на столі.
фоліант -підмет, лежав -присудок, старий -означення, на столі - обставина.
Натовп, зачарований піснею,на мить завмер. 
Натовп -підмет, завмер присудок, на мить - обставина.
Причаїлися повиті місячним сяйвом гори. 
гори- підмет, причаїлся присудок.
Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав'язь все-таки дали.
суцвіття - підмет, дали -присудок, мої означення, добру означення, зав'язь додаток, все-таки обставина.
Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.
листя- додаток, жовте означення, зима підмет, приховала присудок, у снігах - обставина.
ДІЄПРИкметникові звороти - це завжди ОЗНАЧЕННЯ,