Розділові знаки у безсполучникових реченнях. Я вклоняюсь усій далині здрастуй серпню ясний та багатий! (П. Филипович), Поглянь народ твій раб зрабів чужими й рідними забутий гниє віки в недолі
лютій і віру в долю загубив (О. Олесь).
На білу гречку впали роси веселі бджоли відгули замовкло поле стоголосе и
обіймах золотої мли (М. Рильський).
А кінь як намальований шерсть на ньому блищить як броня шия як у лебедя
із очей іскри сиплються із ніздрів полум'я паше (П. Куліш).
Розкажи другу піде по кругу (Нар. творчість).
Вийшов за село глянув у млині світиться (Г. Тютюнник
Там добре, де нас нема. Краще свої лати, ніж чужі шати. В гостях добре, а дома - найкраще.
В гостях добре, говорить народне прислів’я, а вдома краще. Тому що рідний будинок — це такий затишок і спокій, якого ти не знайдеш ніде в світі.
Краще всього будинку, де і стіни допомагають. Це стіл, поставлений там, де, як ти вважаєш, йому найкраще і зручне місце для роботи або для зустрічі старих друзів. Улюблений самий м’який в світі і зручний диван, який бачив і як ти радієш, і як смуток і печаль.
Це фотографії близьких тобі людей, дивлячись на які, ти згадуєш минуле і посміхаєшся безтурботному дитинству або бурхливої юності своїх батьків. Це твоя кімната, в якій книги і зроблені тобою дрібниці лежать на своїх місцях і шепочуть: все добре, ми тебе любимо і завжди до Це самі м’які в світі ліжко і подушка, на якій сняться дивні, казкові сни.
Без вікон, без дверей, повна світлиця людей(огірок чи гарбуз)
А що то за коні в гаю на прислоні: довгасті, полчасті, зеленої маст, нікого не возять, лише солі просять(огірок)
Влітку медом ласував, повно малини мав
А як впав високій сніг, позіхнув і спати ліг
Бачив, чи не бачив сни, але спав аж до весни!(ведмідь)
Довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам назріст.
На городі побував, нам капусту попсував.
Довгі ноги - скік та скік...Ми погнались - він утік(зайчик)