В моїй родині серед зимових свят дуже шанується не тільки Новий Рік, але й Різдво Христове. Для нас це родинне свято. Ми святкуємо його разом с моїми бабусями та дідусями. Зазвичай, родичі збираються у нас вдома біля ялинки, що залишається з Нового Року.Готуватися до Різдва ми починаємо ще зранку. Мама готує смачну кутю з родзинками. Як тільки вечоріє, я несу частину цієї куті до своєї хрещеної матері, яка живе неподалік. Так я висловлюю ій шану, як своїй другій мамі. А вона пригощає мене солодощами та дає подарунок.Потім я разом з друзями йду колядувати. За правилами, я мала би це робити пізніше ввечері, але мама не дозволяє ходити пізно вулицями. Ми приходимо до знайомих нам людей. Заздалегідь ми вивчаємо кілька колядок та співаємо їх. Ми кажемо усім, щоб вони раділи, тому що Іісус Христос народився.За це нам дають солодощі та дрібні гроші. Але солодощі я відразу не їм, бо це можна робити лише за святковим столом. Одного разу ми перевдягалися в костюми та ходили спражнім вертепом: була в нас своя коза, а ще циган, зірка та інші різдвяні персонажі. Я була лікарем та рятувала козу.Ввечері вся наша родина збирається за святковим столом. Ми їмо кутю та м`ясні страви, що їх приготували бабусі. Всією родиною ми згадуємо померлих родичів, а бабуся ставить для них кутю на столі. А мій брат ще ходить вранці до своїх хрещених батьків посівати зерном.
Що для мене найдорожче? Чи замислювались ви над тим, що вважаєте за скарб, а що відкидаєте на другий план? Коли я чую слово "найдорожче" завжди уявляю собі не скарби і міхи грошів, а свою щасливу сім'ю і мир на моїй Батьківщині. Бо як зігріває душу в скрутний час мамина посмішка, татусеві поради та щирі обійми сестри! Дуже приємно, переглядаючи новини, чути, що для діток збудували нову школу, врятували тисячі хворих людей та підвищили пенсіі. Проте боляче чути, що гинуть солдати, руйнуються сім'ї та гинуть невинні діти, а все через війну. Варто наголосити: буде мир - буде й щастя!
Чи замислювались ви над тим, що вважаєте за скарб, а що відкидаєте на другий план?
Коли я чую слово "найдорожче" завжди уявляю собі не скарби і міхи грошів, а свою щасливу сім'ю і мир на моїй Батьківщині. Бо як зігріває душу в скрутний час мамина посмішка, татусеві поради та щирі обійми сестри! Дуже приємно, переглядаючи новини, чути, що для діток збудували нову школу, врятували тисячі хворих людей та підвищили пенсіі. Проте боляче чути, що гинуть солдати, руйнуються сім'ї та гинуть невинні діти, а все через війну.
Варто наголосити: буде мир - буде й щастя!