Землі, каменям, деревам, вогню і водним джерелам слов'яни продовжували поклонятися ще в 15 -16 століттях.
Слов'яни вшановували плодучість Землі та її здатність годувати людей.
Вшановуючи Матір - Землю, наші предки поклонялися й воді, до того ж в усіх її видах. У давньоруських рукописах можна прочитати про молитви й гадання біля води , про лікування нею, про укладення шлюбів і союзів і принесенням клятв, про жертвопринесення воді, в тому числі й людські.
У Стародавній Русі поклонялися багатьом деревам, але перш за все дубові, який був священним деревом громовержця Перуна.
Стародавні слов'яни вшановували камені, вбачаючи в них опору, основу світу, символ світової гори.
Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. В день шанування пам’яті Нестора-Літописця ми святкуємо День української мови і писемності. І щорічно, відзначаючи це свято, гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.
Відповідь:
Землі, каменям, деревам, вогню і водним джерелам слов'яни продовжували поклонятися ще в 15 -16 століттях.
Слов'яни вшановували плодучість Землі та її здатність годувати людей.
Вшановуючи Матір - Землю, наші предки поклонялися й воді, до того ж в усіх її видах. У давньоруських рукописах можна прочитати про молитви й гадання біля води , про лікування нею, про укладення шлюбів і союзів і принесенням клятв, про жертвопринесення воді, в тому числі й людські.
У Стародавній Русі поклонялися багатьом деревам, але перш за все дубові, який був священним деревом громовержця Перуна.
Стародавні слов'яни вшановували камені, вбачаючи в них опору, основу світу, символ світової гори.
Думаю так можна, сподіваюсь до !
Объяснение:
Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. В день шанування пам’яті Нестора-Літописця ми святкуємо День української мови і писемності. І щорічно, відзначаючи це свято, гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.