Розписати у 3 колонки прикметники якісні, відносні і присвійні​

1. Талант мужності і співчуття. (С. Васильченко завжди був шляхетною, інтелігентною людиною, відданою обов'язку. Пережив революцію і громадянську війну, писав твори про дітей, вчителів, про потяг народу до світлого життя та щастя. Неодноразово письменник підкреслював, що прагне писати твори "меншим розміром, більшим змістом". Тому саме новела стала улюбленим жанром письменника.) 
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи: 
1) життя села та його соціальні настрої; 
2) школа, діти і вчителі; 
3) трагедія народних талантів; 
4) викриття імперіалістичної війни. 
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.) 
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.) 
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)

Відповідь:

Я гадаю, всі люблять весну. Це період, коли природа оживає, пробуджується від зимового сну. Перші птахи повертаються з теплих країв і все навколо пронизується їх щебетом. Від такої краси радіє душа, тішиться око та співає серце. По-особливому гарно в цей період у батьківському саду. Поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною.  Та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. І сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. Всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. Вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. Так і приваблюють бджілок-трудівниць. З гілочки на гілочку перестрибують пташки. Щебечуть один до одного, розповідають ранішні новини. І так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. Може й для себе що цікаве почується. У такий момент складно всидіти вдома. Хочеться гати за такою красою знову й знову. Весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. Наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. Сад весняної пори – прекрасний. Виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. Весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.

Пояснення: Члени речення не виділила.