Розподіліть на групи й запишіть послідовно
речення залежно від умови відокремлення
означень: а) означуваним словом є особовий
займенник; б) відділені від означуваного слова
іншими членами речення; в) поширене означення
після означуваного слова. Розставте пропущені
розділові знаки, підкресліть означувані слова як
члени речення.
1. Все місто спить суворе й мовчазне (Л. Костенко).
2. Ген килим витканий із птиць летить над морем (Л.
Костенко). 3. Сам лагідний сумирний він давно не
міг зрозуміти, від чого все те лихе (С. Черкасен-ко).
4. Наснились сині проліски мені, і я щаслива
плакала вві сні (І. Христенко). 5. Оточена зеленим
шумовинням в кущах розлогих дикої тернини стоїть
похила хата лісникова (А. Малишко). 6. Стоїть старе
гетьманське місто Глухів позбавлене і слави і краси
(Ю. Мушке-тик ).

              У глибокому яру, між двома стовбурами могутніх ясенів, горіло велике вогнище. Полум'я то присідало, то раптом з веселим тріскотінням бурхливо і високо сягало вгору, розганяючи хвилі густої темряви. У світлі полум'я з кущів виринали курені, намети. А біля самого вогнища сиділи, лежали, стояли озброєні люди. Всі вони різного віку, різного фаху, і в різноманітному одязі, та в селянських свитах, і в армійських гімнастерках, у френчах, в кітелях, у шинелях, у плащах. Така ж строкатість була і в їхній зброї. Тут все було різноманітне.  

             Тільки одне в цих людей було спільне - це невгасиме прагнення перемогти ворога. Трохи осторонь, під стовбуром ясена, обіпершись руками на мисливську рушницю, сидів дід — обірваний, волохатий і старий, як дума. Біля нього, згорнувшись калачиком і поклавши на дідову ногу голівку, спав хлопчик років семи — онук його. Біля сусіднього вогнища гучно знялася хвиля басів. Пісня звучала, хапала за душу, хвилювала, глушила тривогу, збурювала думки, будила сили й бадьорила, кликала в нові бойові походи.

Відповідь:

2.Підкресліть у кожному реченні граматичні основи, в дужках укажіть вид речення: просте, складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове, складне реченя з різними видами зв’язку.

У селі теж стояла тиша, двори зарослі бур'янами, жителі звідси було евакуйовано в тил. (безсполучникове)

У садах подекуди снували бійці, збираючи на землі гірку, дрібну черешню.(просте)

Черешні тут росли високі й розкішні, як дуби, далеко виблискуючи на сонці чорними стиглими гронами ягід. (просте)

Ягоди було так багато, що вони начебто обліплювали гілки. (складнопідрядне)

Біля штабу Казаков зустрів своїх розвідників. (проосте)

Серед інших бійців їх одразу можна було впізнати і по впевнено-развалистой ході, і по мові, і по рухах, в яких було щось по-солдатському аристократичне. (складнопілрядне)

Їх любив весь полк, їх балував увесь полк, і з часом це породило в них таку впевненість.(складне реченя з різними видами зв’язку)

Полк давно став для них рідною сім'єю, і вони трималися в ньому невимушено, як в родині.(складносурядне)

Вони навіть в свої рапорти і козиряніе старшим вкладали щось особливе, домашнє. (просте)

Пояснення:

Підмети виділено підкресленням, а присудки - жирним шрифтом.