Розподіліть подані словосполучення за розрядами прикметників.
Сердечні стосунки, серцева недостатність, шкіряна сумка,
соснова шишка, відважний вчинок, квадратний корінь,
магнітний виріб, романтична зустріч, фальшивий документ,
суфіксальний іб, грішна душа, франківські читання,
життєва правда, українська мова, Чорне море, білий танець,
токсична речовина, Андріївська церква, телячий паштет,
дніпрові води, волошкові очі, доброзичлива усмішка,
крокодилячі сльози, пташине молоко, рідна земля,
материнська ласка, трипільська культура, колючий дріт,
прокрустове ложе, базедова хвороба, журнальний столик,
журналістська етика, дитячий будинок, дитяча цікавість,
дитячий малюнок, свинцеве небо, весняний настрій, куряча
сліпота, братська могила, вовчий апетит, вовчий хвіст,
лебединий пух, лебедина подушка, лебедина вірність,
лебедина пісня, лисяча шуба, лисяча хитрість, вишневий
цвіт, вишневий колір. вишневе варення, кам’яна стіна,
кам’яна душа, ослячі вуха, осляча впертість, орлині крила,
орлиний погляд, орлиний ніс, баранячий ріг, баранячий
кожух, баранячий розум, петрів батіг, Петрів зошит, рожева
сукня, рожева мрія, туманні обрії, туманна відповідь.
шовкова тканина, шовкова трава.
Так, я цілком згодна з цією тезою. Адже життя – це така цікава річ! Неоднозначна, мінлива, щаслива й нещасна водночас…
У кожного в житті свій шлях, але не кожен знає, що чекає на нього далі: на зупинці, в метро чи вдома або на роботі. Можливо, хтось над цим замислюється, а хтось просто пливе за течією. Та все ж таємниця майбутнього залишається. І розгадати цю таємницю може не кожен – не кожен має змогу у старості, осмислюючи пройдений шлях, зрозуміти, що прожив його недарма, що досяг усього, чого тільки міг досягти, про що тільки мріяв. А винні у цьому, як це не дивно, лише ми самі.
Хоча багато хто вважає, що наше життя написане долею, все ж таки, я думаю, що сама доля залежить від наших рішень. Можливо, саме у цьому і полягає його таємниця. Адже ніхто не знає, що трапиться з ним у наступну хвилину.
Кожен день нашого життя – це приклад даної тези. Ніхто не знає, як складеться навіть день, не говорячи вже про весь життєвий шлях. Хтось отримає високий бал навіть не відкриваючи вдома книжку, хтось посвариться з кращим другом, до когось прийде перше кохання – це все може відбутися в один момент, це все життя!
Про непередбачуваність життя писали і пишуть майже всі письменники. Наприклад, великий український поет Т. Г. Шевченко у своїй поемі «Катерина» зобразив молоду дівчину, яка народила позашлюбну дитину. Вона вважала, що її коханий, батько дитини, буде цьому дуже радий та неодмінно одружиться на ній і виховуватиме свого сина. Та не так сталося, як гадалося… Москаль не прийняв ні її, ні сина, і Катерина у розпачі кинулася в ополонку… Чи таким вона уявляла своє життя, коли зустрічалася з коханим у вишневому садочку? Мабуть, що ні. Але, знову ж таки, Катерина багато у чому сама вирішила свою долю і навіть долю свого сина.
Ми не можемо знати, що буде завтра, але можемо зробити це «завтра» кращим. Для цього необхідно навчатися, щоб мати гарну професію та можливість самореалізуватися. Також не варто забувати про тих, хто поряд з нами, хто допомагає нам створювати майбутнє. Перш за все, це наші батьки. Без них ми б взагалі не народилися, вони несуть відповідальність за нас, а ми, у деякій мірі, – за них. Батьки хочуть нас бачити здоровими і щасливими, тож не варто їх засмучувати та позбавляти цієї радості. Не варто самим руйнувати власне життя, а саме до цього призводять шкідливі звички та необдумані вчинки. Для того, щоб життя містило у собі тільки гарні таємниці, треба ще і докласти чималих зусиль.
Тож життя – це дійсно таємниця. Але якою вона буде – залежить від кожного з нас.