розставте розділові знаки. Підкресліть відокремлені члени

речення.

Поряд із сталевими вишками стояли вітряки поодинокі й осиротілі понуро

опустивши крила. Але Твердохліб любить цих прикутих до пагорбів дідуганів.

Як багато говорять вони вітряки про минуле рідного краю.​

   Одним з найбільш неприємних і навіть ганебних явищ у житті людства є війна. Здавалося б, кожна людина повинна знати і розуміти, що конфлікти завжди потрібно вміти вирішувати мирно і без використання сили, особливо такої сили, яка може призвести до загибелі людини або групи людей. Однак чомусь іноді трапляється так, що це знання просто не працює. Тоді люди відмовляються слідувати доводам свого розуму і починають застосовувати силу. Саме в таких випадках і виходить війна. Людство повинно вчитися на своїх помилках, прагнути уникнути війни. Ось тільки так виходить далеко не завжди.
   Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...

1) Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення, в мить щедрого осяяння, яке потрачене нею і на саму людину. (2) І в чи не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а визнали його правічні заслуги в долі людства. (3) В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його таїна й досі здається нам магічною. (4) Все у нас від нього, від хліба. (5) А втім і самі ми, кожен із нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба (В. Яворівський).

Познач речення, у яких пропущено розділові знаки.

— Познач речення, ускладнені однорідними членами речення.