Розставте розділові знаки. Вкажіть (підкресліть або виділіть іншим кольором) відокремлені означення. У дужках вкажіть умову відокремлення.
Досвітні огні переможні урочисті прорізали темряву ночі.
Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.
Стривожені світлом звірятка заворушились, збилися в одну купку.
Жадібний і пильний тихо перегортає він аркуш за аркушем.
Не відомий нікому сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.
Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі.
2. Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими (підкресли ці означення)
Наближався повний спеки і світла червневий південь.
І настала довгожданна і прекрасна осінь.
Надворі засріблена місяцем ніч.
Дорога повернула у затишну й привітну діброву.
Погожий вітер ще не погасив розкиданих над обрієм самородків золота, а вже небо розливалося.
Тепле й принадне сонце розгойдується в небі.
Терпіння – це цінність, яка створює кращий стан розуму, більш ефективне для прийняття рішень.
Толерантність. Є такі люди, з якими нам деколи не хочеться мати справи. Але замість того, щоб показувати їм своє презирство, краще проявити терпимість – це найкраща і гідна альтернатива.
Чесність. Це навіть обговорювати не варто. І не дивуйтеся, що цей критерій ми називаємо в самому кінці – це тому, що чесність є основою, на якій стоять усі інші життєві цінності, які б вони у вас були. Чесність полягає не тільки в тому, щоб зізнатися у своїй помилці на роботі або розповісти чоловікові правду про те, куди ви витратили гроші з його картки. Чесність полягає в тому, щоб зізнатися собі, що ви не досконалі. Це єдиний б, за до якого ви зможете Відповідь:
ідкрийте ваші руки, щоб змінити, але не відпустити свої цінності. (Далай-лама)
Перед нами щодня стоїть необхідність вирішувати якісь завдання. Кожен день ми стикаємося з якимись обставинами, які відчувають наше терпіння і характер. У цій ситуації дуже велике значення мають наші життєві цінності, які служать маркерами і дозволяють нам переконатися, що ми рухаємося по нашому шляху в правильному напрямку. Коли всі слова і дії приведені у відповідність з нашими цінностями, життя здається нам правильною і змістовною, а ми самі впевнені і задоволені собою. Але якщо трапляється так, що наша поведінка не відповідає внутрішнім переконанням, ми дуже скоро починаємо відчувати занепокоєння й роздратування, що зароджуються і зростають всередині нас. Це неприємне відчуття підказує нам, що не все гаразд у нашому світі. Мало того, ці відчуття можуть стати джерелом занепокоєння і нещастя для нас. І тільки твердо дотримуючись вказівок нашої совісті, ми можемо зберегти почуття власної гідності і відчувати себе самодостатніми і щасливими.
Наші життєві цінності – це наш внутрішній компас, за яким ми повинні звіряти кожен крок по життєвій дорозі. Є проблеми зі здоров'ям, грішми, стосунками? Це тому, що наші внутрішні моделі світу не співпадають з тим, що є насправді. Важко приймати будь-яке рішення? А це тому, що ми не впевнені в тому, чого ми дійсно хочемо і що для нас дійсно важливо. Коли у нас є певні установки, нам легше зважувати варіанти і знаходити правильне рішення – адже життєві цінності людини служать йому опорою, і, слідуючи їм незалежно від обставин, ми починаємо жити більш повноцінним і продуктивним життям.
Що може стати головним для вас?
Дуже важливо визначитися з тим, що є найбільш головним для вас, адже життєві цінності допомагають формувати характер і контролювати наші вчинки, бажання і рішення. Звичайно, у різних людей внутрішні установки різні: для одного найважливіше те, що здається не настільки важливим для іншого, а для третього і взагалі головний орієнтир у житті відрізняється від того, що важливо і для першого, і для другого. І все ж ми можемо перерахувати найбільш часто згадуються різними людьми критерії, які мають першочергове значення в їх житті і повинні мати особливе значення для кожної людини. Отже, які можуть бути життєві цінності?
Любов – це, напевно, взагалі найперше, що назве практично кожна з нас. Це важлива особистісна цінність, яка заслуговує особливого місця в житті кожної людини. І тут мова йде не тільки про романтичний почутті, тому що це не єдиний вид любові, яку здатний відчувати людина. Так, як ви любите своїх близьких і друзів, ви можете любити і інших людей. Любов до людей народжує співчуття, а це ще одне, про що ми повинні сказати, коли перераховуємо основні життєві цінності. Коли ми приходимо до співчуття, ми починаємо бачити в людях найкраще, в той час як вони бачать краще в нас.
Розуміння, якого потребує кожна людина. Як часто можна побачити людей, які тримають у своєму серці гнів і образу на інших, в причинах вчинків яких вони не хочуть розібратися. Гнів робить їх сліпими і віддаляє від оточуючих. Якщо ж ви готові зрозуміти і прийняти людей і обставини, які змушують їх чинити так чи інакше, ви отримаєте контроль над ситуацією і зможете з кожним знайти спільну мову.
Пояснення:
ответ:1. Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. Всі особові займенники змінюються за відмінками й числами; займенник він змінюється і за родами.
2. Зворотним називається займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.
3. Присвійними називаються займенники, які вказують на приналежність предмета першій (мій, наш), другій (твій, ваш), третій (його, її, їхній) чи будь-якій (свій) особі.Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її є незмінними.
4. Вказівними називаються займенники, які вказують на предмет (цей, сей, той), ознаку (такий), кількість (стільки). Займенники той (отой), цей (оцей), такий (отакий) змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінками.
5. Означальними називаються займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), кожний (кожен), інший, сам, самий. Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники.
6. Питальними називаються займенники, які містять у собі запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (який? чий? котрий?), кількість (скільки?). Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками, який, чий, котрий - за родами, числами і відмінками, як прикметники.
7. Відносними називаються займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних. Це ті ж питальні займенники, але без питання.
8. Неозначеними називаються займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий і под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, -сь.
Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені.
З частками казна-, хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь - разом: казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь; абиякий, дещо, хтось. Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби з ким, будь для кого, хтозна в чому.
9. Заперечними називаються займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості: ніхто, ніщо, ніякий нічий, ніскільки. Заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені за до частки ні. З часткою ні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до кого, ні для кого, ні в якому і ін.