Гармонія людини і природи є великою духовною цінністю. Людина є частиною природи, саме тому не повинна нівечити її. Людство сьогодні створює хмарочоси, багато уваги приділяє новітнім технологіям. Але часто забуває про те, що його годує - природу. Саме вона дає нам їжу, корисні копалини, одяг. Без природи ми ніщо.
Давайте пам'ятати про те, що ми є дітьми природи. Йдучи до лісу, ми не маємо нівечити дерева, залишати сміття на землі або й зовсім викидати його у водойми. Якщо ми не смітимо у себе вдома, то чому робимо це на природі? Ми маємо виховувати у собі повагу до природи, вчитися відчувати її, що до у майбутньому уникнути багатьох катастроф.
Гармонія людини і природи є великою духовною цінністю. Людина є частиною природи, саме тому не повинна нівечити її. Людство сьогодні створює хмарочоси, багато уваги приділяє новітнім технологіям. Але часто забуває про те, що його годує - природу. Саме вона дає нам їжу, корисні копалини, одяг. Без природи ми ніщо.
Давайте пам'ятати про те, що ми є дітьми природи. Йдучи до лісу, ми не маємо нівечити дерева, залишати сміття на землі або й зовсім викидати його у водойми. Якщо ми не смітимо у себе вдома, то чому робимо це на природі? Ми маємо виховувати у собі повагу до природи, вчитися відчувати її, що до у майбутньому уникнути багатьох катастроф.
Відповідь:
1. У печі щось бухнуло зашипіло засичало (М. Коцюбинський).
2. Індик крутиться та дметься, іволга летить, сміється. Мавпа
плигає стрибає, мишка з норки виглядає (О. Олесь).
З.Ну, та бабуся хоч і була замотана в хустку, а показала себе
молодчиною. (В.Винниченко).
4.І в передпокої і в коридорі було тихо (Ю.Смолич).
5. На зорі задививсь хлопчина, але своєї не знайшов
(В.-І.Антонич).
6. Беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця
підступно пролитою кров'ю! (І. Франко)
7. Гуртом вибігли серни, потримтіли на тоненьких ногах, та й
почали щипати траву (М. Коцюбинський).
8. По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до
самого долу (Т. Шевченко).
9. У велике мистецтво вступав, хоч і одержимий бажанням
матеріально підтримати враз збіднілу сім'ю, але й безмірно
закоханиий у музику Іван Алчевський (А. Шелест).
10. Більше не міг сказати ні один, ні другий (І. Франко).
Пояснення: