Розтавте розділові знаки в реченнях 1.День округлий мов роса то грається світиться то раптом пригаса й застигає як море не рухоме.
2.Не/боячись зими /напасті повільно ходять у/дворі ранкові зорі червонясті червоно/груді сінгурі.
3.Ось жайворон ожив трудар і ворожбит над гуком весняним моторів і копит і поля сірого.
4.Благословен будь світе мій в небі й траві із любовю і снами дівочими з українською вишивкою на рукаві.
5.То там то там од берега до самоговерху гір біліли чистенькі хатки то ніби ховаючись від сонця та завирюх по/під скелями то потопаючи в долинах в зелених садках.
6.Чиста прозора вона просвічувала нас/скрізь як синій коштовий камінь чистої води.
27. Орфографічна помилка допущена у написанні слова:
В) Обліплині;Правильно – обліплені;
28. Пунктуаційна помилка допущена у реченні:
Б) Третьому;Правильно – Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплині ними.
(Двокрапка ставиться після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення);
29. Відокремленим поширеним означенням ускладнене речення:
А) Перше;В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном.
30. Відокремленою поширеною обставиною ускладнене речення:
Г) Четверте;За столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами.
31. Узагальнююче слово перед однорідними членами вжите у реченні:
Б) Третьому;Папери були скрізь, і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплині ними.
ответ:Під мовним етикетом традиційно розуміють національно-специфічні правила мовної поведінки і систему стереотипізовані формул спілкування, що регулюють взаємини людей. До мовного етикету відносяться не тільки слова і вирази, які використовуються для прощання, прохання, вибачення, але і прийняті в різних ситуаціях форми звернення вираження співчуття, скарги, провини, горя і інтонаційні особливості, характеризують ввічливу мова, та ін. При цьому значущою особливістю саме мовного етикету, на відміну від інших його форм (наприклад, ділового чи спортивного етикету), стає те, що, з одного боку, він втілюється в повсякденних мовних практиках, а з іншого боку, характеризує співрозмовника як носія норм не тільки етичних, але і мовних: мовним етикетом користується будь-яка людина обов'язково і щоденно.
Мовний етикет пов'язаний з сформульованим Дж. Лінчем важливим принципом комунікації - принципом ввічливості. Зміст цього принципу розкривається в шести максимах: максима такту - дотримання дистанції (не можна без бажання співрозмовника зачіпати теми, що стосуються його особистого життя, переваг, релігійних переконань, зарплати і т. п.); максима великодушності - прагнення створити для співрозмовника комфортні умови (не можна обтяжувати його зобов'язаннями, ставити в незручне становище); максима схвалення - позитивна оцінка інших, прагнення до об'єднання позицій; максима симпатії - доброзичливість, подолання байдужості в процесі спілкування; максима згоди - відмова від конфліктної позиції, зняття конфлікту шляхом взаємної корекції поведінки; максима скромності - неприйняття похвал і лестощів на свою адресу. Звичайно, реалізація всіх максим в будь мовної ситуації нереальна, однак їх максимальний облік веде до згоди і взаєморозуміння.
Объяснение: