1)Подвоєння -нн- відбувається при збігові двох однакових приголосних у наголошених прикметникових суфіксах: -енн-, -анн-,-янн-, що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії:
Мова українська — єдина, неповторна… Скільки судилося пережити їй! А тепер ми, нащадки, у XXI столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. Вільно, без перешкод.
«Мова — це душа народу, народ без мови — не народ», — справедливо сказав поет Володимир Сосюра. Мова — відображення змісту нашого життя. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і плекати. Якщо забувається мова, то народ, який користувався нею, зникає морально.Мені дуже хочеться, щоб назавжди відродилась наша мова — різнобарвна, як кольори веселки, співуча, як солов’їна пісня.
Непереможний, нездоланний.
Безкінечний, нескінченний.
Недобросовісний, несумлінний.
Невгамовний, неспинний.
Обов"язковий, неодмінний.
Ненаситний, невтоленний, ненатленний.
Гарний, божественний.
Добрий, благочинний.
Невигойний, незціленний.
1)Подвоєння -нн- відбувається при збігові двох однакових приголосних у наголошених прикметникових суфіксах: -енн-, -анн-,-янн-, що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії:
нездоланний, нескінченний, невтоленний, ненатленний,незціленний.
2) Подвоєння -нн- відбувається при збігові однакових приголосних на межі кореня і суфікса:
несумлінний,неспинний,неодмінний,благочинний.
3) -н- у прикметниках пишеться,якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім [н].
Я і українська мова
Мова українська — єдина, неповторна… Скільки судилося пережити їй! А тепер ми, нащадки, у XXI столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. Вільно, без перешкод.
«Мова — це душа народу, народ без мови — не народ», — справедливо сказав поет Володимир Сосюра. Мова — відображення змісту нашого життя. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і плекати. Якщо забувається мова, то народ, який користувався нею, зникає морально.Мені дуже хочеться, щоб назавжди відродилась наша мова — різнобарвна, як кольори веселки, співуча, як солов’їна пісня.