Розвиток мовлення sus
Уявіть, що вас запросили взяти участь у теле- чи радіопередачі Про
невелике усне висловлювання (5-6 речень) у формі звернення до своїх одного
публіцистичному стилі на одну з поданих тем.
1. Чи вмієш ти дарувати радість? 2. Життя - найвища цінність. .
тидіяти несправедливому складно, але потрібно. 4. Твори себе при
5. Пам'ятаймо про полеглих.
500 1. Прочитайте текст мовчки. Визначте його тему й основну думку, то
мовлення.
ДОРОГИЙ ОБРАЗ
Кажуть, це було в Лівійській
два попелясто-жовті крила
лі. Автобус із туристами мча
автострадою, що розсікала пустые
Слово «вчинок» в етиці вживають і в іншому, вужчому, значенні, маючи на увазі дію, спрямовану на утвердження певних моральних цінностей у ситуації, де ці цінності беруть під сумнів або заперечують. Наприклад, у гурті підлітків, де нормальним і навіть геройським уважають вживання брутальних слів, вчинком буде просте невживання лайок. Адже своїм чемним мовленням ми утверджуватимемо моральні правила поведінки, якими нехтують у такій групі. При цьому треба бути готовим до того, що інші витлумачать такі дії як негідні, смішні, навіть боягузливі. Адже підлітки часто хизуються тим, що заперечують правила, встановлені, як вони вважають, дорослими. Отже, звичайне дотримання усталених правил спілкування в описаній ситуації буде1 моральним учинком, бо вимагатиме від мас зусиль над собою: значно зручніше н компанії приятелів бути таким, як і вони.
Моральний вчинок часто є ризикованим. Зрозуміло, і її ких учинків за життя може бути небагато або її узагалі не ( Людей, готових до моральних учинків, часом називають дошукачами або й диваками. З ними не завжди легко спілі тися. Буває так, що за життя вони лишаються самотніми, завжди розуміють інші, але саме такі люди утверджують ральні істини, що згодом стають загальновизнаними.
Напевно, немає письменників, які не оспівували б кохання. Згадую безсмертного Тараса Шевченка, його балади «Тополя», «Катерина», прекрасні, хоч і трагічні, почуття Івана й Марічки, Соломії й Остапа із творів Михайла Коцюбинського («Тіні забутих предків», «Дорогою ціною»), і велику любов Марусі Чурай, що «чолом сягала неба» (Ліна Костенко, «Маруся Чурай»), і світле кохання Лукаша і Мавки (Леся Українка, «Лісова пісня»), Франкове «Зів’яле листя»; «О, панно Інно», «Коли в твої очі дивлюся» П. Тичини; «На білу гречку впали роси» М. Рильського; «Так ніхто не кохав», «Білі акації будуть цвісти» В. Сосюри; «Є в коханні і будні, і свята» В. Си-моненка; «Маруся Чурай», «Світлий сонет» Ліни Костенко — усі ці твори й чимало інших так чи інакше сповнені великим почуттям — безумовно реальним, іноді світлим, іноді болючим, колись взаємним, а колись і нерозділеним.
А чи здатне наше покоління на високе почуття? Багато хто сумнівається, що сьогодні таке почуття існує, бо довкола себе бачить брутальність і корисливість. Високе почуття стало немодним.
Проте я впевнена, що кожна моя ровесниця мріє саме про таке почуття, бо ж кожен хоче уваги, тепла, ніжності. Я вірю, що воно існує, бо непідвладне часу, просто не кожен може усвідомити значимість величного в житті. А цим величним неодмінно є кохання.