с тестом 1
Позначте рядок, у якому всі іменники-власні назви слід писати з великої
літери і в лапках:
А сестра Оленка, пес Йогурт, кінотеатр Веселка;
Б вірш Заповіт, книга Кобзар, журнал Соняшник;
в цукерки Червоний мак, вулиця Каштанова, казка Котигорошко;
Гмісто Чернівці, байка Вовк і Кіт, пісня Цвіте терен.
Позначте рядок, у якому наведено всі іменники спільного роду:
А білоручка, дармоїд, гуляка, нездара;
Б сірома, непосида, вереда, плакса;
в староста, листоноша, нероба, неук.
гбазіка, маля, бідолаха, нечупара.
Позначте рядок, у якому наведено всі незмінювані іменники:
А листоноша, сирота, староста, нечупара;
Б Баку, Токіо, Київ, Кіото;
в метро, поле, вікно, кашне;
гтабу, інкогніто, портмоне, ревю.
Позначте рядок, у якому всі іменники збірні:
А жіноцтво, латаття, гілки, волосся;
Б коріння, листя, молодь, діти;
В вороння, гарбузиння, дітвора, буйнотрав'я;
гпарубота, мушва, комарі, птаство.
Позначте рядок, у якому всі іменники мають форму лише множини:
А солі, води, сталі, грязі;
БКарпати, ножиці, окуляри, кліщі;
В іменини, канікули, макарони, вермішель;
гясла, заробітки, ночви, хащі.
Позначте рядок з іменниками, які не вживаються у множині:
А степ, міст, полин, пил;
Бстароста, шульга, заїка, зануда;
В радість, честь, молоко, мідь;
гщирість, мати, серце, добро.
Позначте рядок, у якому всі іменники належать до I відміни:
А матуся, матір, сестра, сусідка;
Б Галина, Марія, Либідь, Лідія;
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
В. Голобородько
Буду я навчатись мови золотої
У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: веселий, весела, веселі, веселого, веселих, веселим і т. ін. Коротких форм прикметників у сучасній мові мало: зелен, рад, ясен, славен, повен, красен тощо.
Більшість повних прикметників мають стягнені форми закінчення: добра — добре. Але в поетичній мові вживаються і повні нестягнені форми називного й знахідного відмінків однини жіночого і середнього роду та жіночого роду називного й знахідного відмінків множини: веселая, веселее, веселії, веселую.
Практикум
442. Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте відмінок їх. Визначте форми прикметників.
1. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 2. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе? (Нар. творчість) 3. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 4. І ти моя, єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Шевченко).
У поетичній мові, у народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються короткі й повні нестягнені форми прикметників: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творч). Сійте в головах думи вольнії (І. Франко).
443. Прочитайте. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення й форми ступенів порівняння прикметників. Уведіть три пари з них у речення.
Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.
444. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Розкажіть про особливості вживання повних і коротких форм прикметників у різних стилях мовлення.
Повні форми прикметників з неоднаковою активністю використовуються в усіх стилях мови. З-поміж них найзвичнішими і найчастотнішими є стягнені форми повних прикметників — повністю нормативні і міжстильові. Крім них, у фольклорі, в розмовно-побутовому мовленні і в деяких жанрах художніх текстів широко вживаються й нестягнені форми прикметників: зелений — зеленая — зеленеє — зеленії.
Объяснение:
Здавалося б, кожен з нас давно знайомий з поняттям «література». Але наскільки література многосложна і багатозначна, ми, часом, навіть не замислюємося. Але ж література - це явище грандіозне, вона створена генієм людини, є плодом його розуму.
Яка роль, значення літератури в житті людини?
Література - це засіб пізнання світу, вона допомагає нам зрозуміти, «що таке добре і що таке погано», вказує на витоки загальнолюдських конфліктів.
Література допомагає нам побачити внутрішню красу людини, навчитися розуміти і цінувати її.
.