с тестом 3. У якому рядку всі словосполучення
містять прийменники:
а) рідний край, стою край дороги,
розчарований украй;
б) знаю про це, сподівався на це, думав
над цим;
в) подвійне коло, аптека коло будинку,
дивився навколо?
4. Який відмінок не вживається без
прийменника:
а) місцевий;
б) родовий;
в) давальний?
5. У якому рядку всі прийменники
похідні:
а) заради, поза, через;
б) під час, згідно з, задля;
в) крізь, між, на відміну від?
6. У якому рядку всі прийменники
пишуться через дефіс:
а) з/під, із/за, з/по/під;
б) за/ради, по/над, з/поза;
в) на/чолі, одночасно/з, по/за?
7. У якому рядку всі прийменники
пишуться окремо:
а) на/в/коло, на/відміну/від, із/над;
б) у/справі, незважаючи/на, з/метою;
в) за/для, на/перед, у/супереч?
8. Установи відповідність між
словосполученнями, в яких ужито
антонімічні прийменники:
А) одягнути шапку на
голову;
Б) хмари над
головою;
В) працювати без
радості;
Г) вилізти з води;
Д) зустрітися до
обіду.
Говорити з
натхненням;
Відпочивати після
уроків;
Земля під ногами;
Зняти камінь з
душі;
Увійти в хату.
9. Розташуй прийменники з-попід, у разі,
край, біля, наприкінці в такій послідовності:
Непохідний прийменник;
Похідний прийменник, утворений із
кількох непохідних;
Похідний прийменник, утворений від
іменника;
Похідний прийменник, утворений від
прислівника;
Похідний прийменник, утворений від
іменника чи прислівника з
непохідним прийменником.
10. Визнач рядок, у якому прийменник
ужитий з іменником у формі знахідного
відмінка:
а) Бережи час, часу за гроші не купиш.
б) Було, та з водою спливло.
в) Що було, та за вітром по воді
попливло.
г) Нема ранку без вечора.
11. Укажи рядок, у якому вжито
синонімічні прийменники:
а) напередодні, у зв’язку з, перед,
з-поміж;
б) незважаючи на, попри, всупереч;
в) близько, край, через, навколо;
г) уздовж, протягом, з-перед, між.
~Соловейко на калині то
затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).
~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).
~Зима стояла мрійно до
пори. (підмет - зима, присудок - стояла).
~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).
~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).
~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).
~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).
~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).
~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).
~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).
~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.