С УКР.
1. Дарунок його, замість захоплення і подяки, викликав лише громило гримасу вуст. Це речення ускладнене:

а) відокремленим додатком

б) віжокремленим означенням

в) відокремленою прикладкою

г) відокремленою обставиною

2. Відокремлений додаток є в усіх реченнях, окрім:

а) На світі усе знайдеш, крім рідної матері.

б) Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки

в) Незважаючи на спекою духоту, косарі співали косарських пісень

г) Вустя нічого не бачила, крім отих невинних струмків

д) Там, замість життя, в теплеє літечко терен зацвів

   Схарактеризувати Суботика пропоную так:
   Суботик - це фантастична істота з позитивним сприйняттям світу. Цей герой є справжнім оптимістом. Своєю веселою вдачею він заражає всіх навколо. Так, він зумів змінити свого татуся. Після пригод з Суботиком тато перестав боятись усього навколо та став більш турботливим.
   Суботик - справжній пестун та веселун. В нього чимало енергії, якою він охоче ділиться з оточенням. Цей персонаж дарує всім своє світло та добро, здійснює бажання. Суботик - винятково позитивний персонаж.

Картина «Гість Із Запорожжя» (1901, варіант - 1916, Національний художній музей України) є центральною у творчості художника. На полотні постає пасічник, колишній запорожець, який літнім днем ​​в саду, в тіні дерев, пригощає гостя - козака-запорожця. Перед ними на землі розстелена скатертина з частуванням. Дружина господаря привела дівчинку і хлопчика, мабуть онуків, щоб показати гостю. Хлопчик у білій сорочці і шароварах зніяковів перед незнайомцем: бувалий вояка уважно дивиться на нього. Напевно, і господар та гість задумалися в цю хвилину про те, що хлопчина незабаром стане козаком, а значить, захисником Вітчизни.
Натурою для картини послужив курінь в садибі сестер художника, в селі Козачому. Для вигляду гостя йому позував місцевий селянин Степан Кругляк, образ же старого-пасічника був збірним.
Картина отримала схвалення Ради Академії мистецтв і критики. У 1905 році вона експонувалася на Першій всеросійській художній виставці у Львові. «Гість Із Запорожжя» - один з кращих творів української історичної живопису на козацьку тему. Це найбільш вдала робота Ф. С. Красицького, його єдина завершена тематична композиція.
Художник віддавав перевагу жанровим зарисовкам з простим сюжетом - «Якби ви не пан» (1899), «Біля колодязя» (1900), «На свято» (1902), писав пейзажі рідного краю - «Село Кирилівка» (1901), «Хутір Хатки на річці Пслі »(1898). Але основне місце в його дореволюційному творчості займають портрети. У 1903 році Фотій Степанович поселяється в Києві і створює портрети видатних діячів України - М. Старицького (1893), Лесі Українки (1904), Івана Франка (1907, 1914) та ін. У них він проявляє себе як художник-реаліст з імпресіоністичні ухилом .