1. 1.(сп.сл ...) , [ вк.сл... ]. 2.[... ім. ], (сп. сл. ...). 3.[... дієсл. ], (спол. ...). 4.[ ім., (сп. сл. ...), ... ]. 2. d. Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця 3. c. Дозорці дали знак, щоб веслярі рух весел припинили. 4. b. Ще не хотілося зачиняти дверей, так як надворі так гарно було. 5. a. У могутнім сні грядуть нові покоління, що розквітнуть буйним цвітом у добрі й розкоші. e. Як дзвінка кольорова симфонія, що змушує по-особливому звучати всі деталі композиції, розгортається панорама високого неба.
У житті будь-якої людини завжди знайдеться місце подвигу, подвигу великим або маленькому, але в кожному разі значного, для життя того, кому ти допоміг. Подвиг, в моєму розумінні, це в чомусь жертвування своєї. Заради чужого життя. Саме слово «життя …» наше життя — це найцінніше, що нам дано, і вона у нас одна, тому ми зобов’язані прожити його щасливо. А якщо ж ти бачиш, що іншому не вистачає його, то ти повинен до Це і буде називатися подвигом.
Я вважаю, що людина народжується для того, щоб зробити багато хорошого і потрібного, щоб залишити свій, нехай навіть не великий слід, слід в історії Вітчизни. Хтось бажає зробити відкриття і це буде слід в історії Батьківщини. А хто — то кожен день здійснює слід, слід в життях людей, і ці люди, звичайно ж, лікарі. Люди, чиє покликання «лікар», якраз і є, ті самі герої, які в усі часи здійснюють подвиги. Адже саме ці люди здатні продовжити життя будь-кого.
Це люди, перед якими стоять багато завдань — це розпізнавати, лікувати, попереджати хвороби, забезпечувати збереження і зміцнення здоров’я та працездатності людей, порятунок життя. Тільки уявіть, скільки турбот лягають на плечі цих людей. А які вони повинні бути відповідальними. адже їм потрібно прийняти точне і правильне рішення, за короткий термін, так як ціна їх помилки — життя людини.
2.[... ім. ], (сп. сл. ...).
3.[... дієсл. ], (спол. ...).
4.[ ім., (сп. сл. ...), ... ].
2. d. Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця
3. c. Дозорці дали знак, щоб веслярі рух весел припинили.
4. b. Ще не хотілося зачиняти дверей, так як надворі так гарно було.
5. a. У могутнім сні грядуть нові покоління, що розквітнуть буйним цвітом у добрі й розкоші.
e. Як дзвінка кольорова симфонія, що змушує по-особливому звучати всі деталі композиції, розгортається панорама високого неба.
У житті будь-якої людини завжди знайдеться місце подвигу, подвигу великим або маленькому, але в кожному разі значного, для життя того, кому ти допоміг. Подвиг, в моєму розумінні, це в чомусь жертвування своєї. Заради чужого життя. Саме слово «життя …» наше життя — це найцінніше, що нам дано, і вона у нас одна, тому ми зобов’язані прожити його щасливо. А якщо ж ти бачиш, що іншому не вистачає його, то ти повинен до Це і буде називатися подвигом.
Я вважаю, що людина народжується для того, щоб зробити багато хорошого і потрібного, щоб залишити свій, нехай навіть не великий слід, слід в історії Вітчизни. Хтось бажає зробити відкриття і це буде слід в історії Батьківщини. А хто — то кожен день здійснює слід, слід в життях людей, і ці люди, звичайно ж, лікарі. Люди, чиє покликання «лікар», якраз і є, ті самі герої, які в усі часи здійснюють подвиги. Адже саме ці люди здатні продовжити життя будь-кого.
Це люди, перед якими стоять багато завдань — це розпізнавати, лікувати, попереджати хвороби, забезпечувати збереження і зміцнення здоров’я та працездатності людей, порятунок життя. Тільки уявіть, скільки турбот лягають на плечі цих людей. А які вони повинні бути відповідальними. адже їм потрібно прийняти точне і правильне рішення, за короткий термін, так як ціна їх помилки — життя людини.