САМОСТІЙНА РОБОТА з теми «РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ'ЯЗКУ»
Завдання:
1) розставте розділові знаки;
2) під реченням запишіть: а) кількість частин у складному реченні;
б) типи зв'язку між частинами (наприклад: сурядний — єднальний, протиставний чи
розділовий), підрядний (з'ясувальний, означальний, обствинний(тип обставинного
зв'язку — один з дев'яти))
Зразок відповіді:
1 складне реч. - З частини-речення: між 1-2 реч. — зв'язок сурядний
протиставний; між 2-3 реч.— зв'язок безсполучниковий; між 3-4 реч. — зв'язок
підрядний обставинний причини.
1.Острах охопив що він під час блукання загубить свою мрію і вона загине ніким не
спізнана (В.Підмогильний).
2. Хліборобська праця звичайно панує тут все відбувається в ніби неквапливому
розміреному ритмі щоб із вирощеного ні зернини не втратити (О. Гончар).
3. Тим часом підкотила чергова хвиля він був певен що встигне відскочити але бризки
злетіли цього разу особливо високо й холодний водоспад омив Твердовського з голови
до п'ят (Я. Дубинянська).
4. Дика груша облита білим молоком і в тому пахучому білому молоці що стиха
піниться бджоли неначе киплять неначе варяться зі струнним оксамитовим гудінням
(Є. Гуцало).
5 Обабіч де припікало сонце вже зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та
вільхи прокльовувалась тонка квітнева брость (О. Довженко).
6. Глянув під машину і похолов на нього сунув плямистий танк той самий що він
підірвав чи інший який зумів прибрати підбитого здороги чи обійти (3 тв. В. Шевчука).

До іть, будь ласка, потрібно терміново до вечора!

Виправте помилки, допущені під час телефонного і безпосереднього спілкування:

І. 1. А хто це дзвонить? 2. А навіщо він вам? 3. Давайте Петренко до телефону. 4. У Івана Павловича немає часу розмовляти з вами. 5. Я ж вам казав, що не зможу прийти на збори.

ІЯ. 1. Алло. Куди я потрапив? 2. А коли вона прийде? 3. Не заважайте мені своїми дрібницями. 4. Це не моя справа, звертайтеся до директора. 5. Ваше прохання безглузде, задовольняти його ми не будемо

Объяснение:

розмову я переписав

На мою думку, щоб вижити, людина зобов’язана навчитися пе­ребувати в злагоді з природою.

По-перше, вона сама є часточкою природи, тобто її існування залежить і від навколишнього середовища, і від екології планети в цілому. Яскравим прикладом своєрідного художнього осмислен­ня думки про те, що можна жити в гармонії з природою й не шко­дити їй, є твір Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Автор описує по­бут і діяльність людини, яка випадково потрапила на безлюдний острів. Здавалося б, вижити немає шансів, проте головний герой пристосувався до свого нового середовища й, використавши можливості довкілля та здобутки цивілізації, зумів забезпечити для себе порівняно високий рівень життя.

По-друге, розробляючи щоразу нові й нові технології, людина ли­ше ціною власних помилок, а іноді навіть глобальних катастроф, навчається передбачати наслідки впровадження власних винахо­дів, тобто поступово розуміє необхідність розвитку екологічної свідомості.

Прикладів цього є чимало й у сучасному житті, і в історії. Ідеться насамперед про те, що життя можливе без деяких винахо­дів, що їх можна використовувати на благо природи, що впрова­джувати їх варто лише тоді, коли створено необхідну систему за­хисту від згубного впливу їх на довкілля. Так, російський учений Ігор Курчатов, один із розробників атомної бомби, усвідомивши наслідки свого винаходу, став боротися за використання атомної енергії для мирних цілей. Але мені не відомі, на жаль, випадки, коли вчені відмовлялися від своїх винаходів задля збереження довкілля.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що приро­да може існувати без людини, а людина без природи — ні. Саме тому кожен, хто живе на Землі, має прагнути до гармонійного співіснування з довкіллям і зобов’язаний піклуватися про збере­ження багатств планети.