Привіт.Хоча ти зараз коло мене в кімнаті,читаєш книжку,я пишу тобі листа,ніби ти на відстані від мене.Насправді так...я не маю часу з тобою поговорити,а коли й маю,ти зайнята.Ти моя сестра,ялеми не дуже схожі. Пам*ятаєш,як ми сиділи в літку у саду,і уявляли себе принцесами,поки ці думки не розвіє мамин клик,який не можна було зрівняти з будь-яким іншим. ...ми були такі малі... .Пам*ятаєш,як ми грілись під теплим дощем,який грався з нами,поки його не злякає суворий вигляд бабусі,яка сварилась,бо переживала,щоб ми не захворіли,а коли ми хворіли,то хворіли одночасно,бо разом встрявали в проблеми.
Объяснение:
Нещодавно я зустрів свого друга у їдальні. Він був засмучений чимось, я вирішив поцікавитися що його засмутило.
- Привіт)
- Привіт...
- Як справи?
- Погано...
- Чому? Що сталося? може розповіси.
- Мене кинули мої друзі.
- Але ж так не буває.
- Чому?
- Якщо друзі справжні вони ніколи тебе не кинуть.
- Вони справжні напевне..
- Чому ти так думаєш?
- Ми навчаємося з ними в одному класі, разом гуляємо.
- А коли в тебе немає настрою або ти дуже засмучений, вони з тобою?
- Ні
- От бачиш, а справні друзі завжди будуть поруч, незважаючи ні на що!
-Дякую, ти дав мені дуже гарну пораду.