ответ: Текст-розповідь, в ньому про щось розповідається, про якісь події. До такого тексту можна поставити запитання «Що відбулося?» Такий текст розкриває тісно зв'язані між собою події, явища, дії ,які відбувалися в минулому або відбуваються в теперішньому часі. Даний тип тексту представляє світ у подіях і діях.
Наприклад.
В осінні дні більшість птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї-у вирій. Летять вони без компаса, але ніколи не збиваються зі шляху. Ці перельоти тривають уже тисячі років.
Текст-опис, в ньому розповідається, яким є предмет. До такого тексту можна поставити запитання «Який предмет?» Опис розкриває ознаки предмета, його тимчасові характеристики чи постійні властивості, якості, стани. Найчастіше опис – це картина, що не описує події. Різновидом опису в офіційно – діловому мовленні виступає характеристика.
Наприклад.
Настала зима. Зимове сонце мало гріє. Сонячні дні бувають дуже рідко. Низьке сіре небо насупилося над нами. Пухнастий сніг падає на землю.
Текст-роздум, в ньому щось доводиться або заперечується. До такого тексту можна поставити запитання «Чому таким є?» Роздум має на меті досліджувати предмети чи явища, розкрити їхні внутрішні ознаки шляхом аргументації (пояснення). Варіантом роздуму вважають визначення і пояснення, що існують у наукових текстах, у мові масової комунікації.З такими типами текстів ти зустрічаєшся у шкільних підручниках.Часто роздум складається з таких частин: основна думка, яку треба довести і обґрунтування (доведення) цієї думки за до доказів і висновок.
Наприклад.
Чому пташку назвали шишкариком? Свою назву пташка отримала від слова шишка.
У шишкарика дзьоб, як гострі щипці. Таким дзьобом дуже зручно лущити ялинові та соснові шишки.Объяснение:
1 варіант
1. Мама зняла з покутя вербову галузку, посвячену у Вербну неділю.
2. Корова наблизилась до розстеленого на траві рушника.
3. У кожного з нас було по кілька свищиків, виготовлених власноруч із
вербових гілок.
4. На чималенькому баштані набиралися соку здоровенні кавуни та химерно поскручувані турецькі дині.
5. Рудовусий Степан зашива сорочку, подерту на паси.
6. Замок, обрамлений зеленими кронами столітніх дубів, пишається своео красою.
2. варіант
1. Туристи, вражені красою гірського пейзажу, поспішали зняти все побачене на плівку.
2. Порослі густими чагарниками яри ніколи не бачили сонця.
3. Скошена вранці трава пахне гарячим літом.
4. Волосся, заплетене у дві важкі коси, було темно-каштанового кольору.
5 Привертають увагу відвідувачів обладнані за сучасними вимогами навчальні кабінети.
6. Коло хлопців лежала купа пищиків і сопілок, повирізуваних із бузини, і недогризки.
(не впевнений, що правильно зрозумів останнє речення)
ответ: Текст-розповідь, в ньому про щось розповідається, про якісь події. До такого тексту можна поставити запитання «Що відбулося?» Такий текст розкриває тісно зв'язані між собою події, явища, дії ,які відбувалися в минулому або відбуваються в теперішньому часі. Даний тип тексту представляє світ у подіях і діях.
Наприклад.
В осінні дні більшість птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї-у вирій. Летять вони без компаса, але ніколи не збиваються зі шляху. Ці перельоти тривають уже тисячі років.
Текст-опис, в ньому розповідається, яким є предмет. До такого тексту можна поставити запитання «Який предмет?» Опис розкриває ознаки предмета, його тимчасові характеристики чи постійні властивості, якості, стани. Найчастіше опис – це картина, що не описує події. Різновидом опису в офіційно – діловому мовленні виступає характеристика.
Наприклад.
Настала зима. Зимове сонце мало гріє. Сонячні дні бувають дуже рідко. Низьке сіре небо насупилося над нами. Пухнастий сніг падає на землю.
Текст-роздум, в ньому щось доводиться або заперечується. До такого тексту можна поставити запитання «Чому таким є?» Роздум має на меті досліджувати предмети чи явища, розкрити їхні внутрішні ознаки шляхом аргументації (пояснення). Варіантом роздуму вважають визначення і пояснення, що існують у наукових текстах, у мові масової комунікації.З такими типами текстів ти зустрічаєшся у шкільних підручниках.Часто роздум складається з таких частин: основна думка, яку треба довести і обґрунтування (доведення) цієї думки за до доказів і висновок.
Наприклад.
Чому пташку назвали шишкариком? Свою назву пташка отримала від слова шишка.
У шишкарика дзьоб, як гострі щипці. Таким дзьобом дуже зручно лущити ялинові та соснові шишки.Объяснение: