Що вразило хлопчика? У тексті Жайворонки
мова 1. Прочитай уважно текст.
Жайворонки
У кінці городу, від поля, ро(з,с)кошували в…сокі гі(лл, л)ясті ч…решні. Миколка знав, що їх отак р…дочком колись посадив прапрадід Максим, якого із сучасників ніхто (не)пам…ятає. Навіть (й,ь)ого могила (не)збереглася, бо старий цвинтар давно занедбали, бо там десятки літ товчуться кози і свині, пасуться і корови.
Серед тих д…рев була (най)товстіша з ро(з,с)довбаним дуплом: так викурили звідти бджіл, що жили там (не)відомо скільки літ.
Видобув батько з того глибокого дупла декілька відер щільників з медом. Цього Миколка не бачив, бо його тоді ше й на світі не було, але чув не раз розповіді про ту бджолину оказію.
Відразу за черешнями тяглася широка, вся заросла густим різнотрав’ям, польова дорога, якою їздили хіба що весною коли орали і сіяли, та ще у жнива, іноді й восени.
На тій дорозі до самісінької зими товклися гуси і качки навколишніх господарів.
Ранок був сонячний, зелений та ще й сизий. А сизий тому, що за дорогою
величезна нива колисала житечко.
Миколка вигнав гусей саме тоді, коли вся дорога сміялася до сонечка золотими кульбабовими квітами. Він йшов босими ногами по м’якому килиму, полохаючи роботящих бджіл.
Хлопчик аж світився на сонці від радісного сприйняття весняного ранку!
І раптом гусяча ватага попленталася через кульбабову дорогу до сизої ниви. Малий нагнувся, взяв у руку грудочку землі і кинув її навздогін птахам, вигукуючи:
— Не чіпайте житечка! Не чіпайте житечка!
І яке було його здивування, що та чорна грудочка не впала на землю, а затріпотіла крильцями швидко-швидко і повисла у синьому небі над золотою дорогою і сизою нивою. Вона тремтіла, піднімаючись все вище і вище. 1 вчулося Миколці, як з неї витрушуються якісь дивні звуки…
Тоді хлопчик кинув ще одну грудочку. І та також затріпотіла крильцями, піднімаючись ближче до вранішнього сонечка…
Миколка кинув ще і ще декілька грудочок — і небо заспівало, задзвеніло неповторною весняною піснею.
Малий почав приглядатися, як то тремтять крильцями кинуті ним грудочки. На свій подив, помітив у небі натягнуті золоті і срібні промені-струни, по яких вдаряли крильцями темні грудочки…
Хлопчик так був вражений побаченим, що забув і про гусей… А над ним співало весняне жайворонкове небо, а під ногами цвіла весняна земля. Наче у казці.
Що вразило хлопчика? Поясни чому. Напиши про це текст. (3-4 речення)
А ознаку предмета
Б дiю предмета
В предмет
2.Iменник вiдповiдае на питання
А хто? що?
Б який? чий?
В скiльки? котрий?
3.Iменник у реченнi може бути
А обставиною i означенням
Б пiдметом i присудком
В будь-яким членом речення
4. Усi слова - iменники в рядку
А науковий, научити
Б наука, науковець
В по-науковому, научений
5.Iменник велич утворено
А префiксальним
Б суфiксальним
В безафiксним
6.Незмiнюваний iменник у рядку
А олiвець
Б олiв"е
В омар
7.Прикметник - це самостiйна частина мови, що
А вiдповiдае на питання хто? що? i означае предмет
Б означае дiю предмета i вiдповiдае на питання що робити? що зробити?
В вiдповiдае на питання який? чий? i називае ознаку предмета
8.Початкова форма прикметника- це
А називний вiдмiнок множини
Б називний вiдмiнок однини чоловiвого роду
В називний вiдмiнок однини жiночого роду
9.Прикметник трикутний утворено
А префiксально-суфiксальним
Б префiксальним
В основоскладанням
10.Усi прикметники - якiснi в рядку
А смiшний, цiкавий, дiдiв
Б веселий, дерев"яний, синiй
В гучний, близький, наполегливий
11.НЕ мають ступенiв порiвняння прикметники
А якiснi та вiдноснi
Б вiдноснi й присвiйнi
В якiснi та присвiйнi
12. Коротку форму мають прикметники
А середнього роду в Н.в. i Зн.в. однини
Б деякi якiснi чоловiчого роду в Н.в. i Зн.в. однини
В усi